Ринки: Ринки відмахуються від поганих фінансових звітів і чекають на м’якшу ФРС

Украй слабкі фінансові квартальні звіти й погані прогнози від низки великих технологічних корпорацій лише тимчасово засмутили ринки. Натомість інвестори сподіваються, що сигнали про послаблення економіки змусять ФРС незабаром уповільнити темпи підвищення ставок.

Несподівано слабкі фінансові результати й песимістичні перспективи надали у своїх фінансових звітах провідні компанії сектору інформаційних технологій. Саме ці компанії в останні роки виступили головними рушіями зростання фондових індексів S&P 500 і Nasdaq. Компанії Alphabet і Microsoft показали менші, ніж очікувалося, доходи від продажів. Водночас Meta Platforms прогнозує важкий 4кв22 та значне зростання витрат і капіталовкладень у 2023р. Amazon очікує суттєве збільшення витрат уже в цьому кварталі, а нові прогнози менеджменту щодо доходів від продажів у 4кв22 виявилися значно меншими за прогнози інвестиційних аналітиків. Такі результати й прогнози спричинили стрімке падіння цін на акції цих компаній і IT-сектору в цілому. Втім, сильних фінансових звітів минулого тижня також було достатньо, особливо серед компаній із середнім розміром ринкової капіталізації. Станом на кінець тижня відзвітували вже 263 корпорації з індексу S&P 500, і, згідно з Refinitiv, 73% цих звітів перевершили очікування.

Утім, найбільше надихнула ринки низка публікацій макроекономічних даних, які на перший погляд мали б засмутити інвесторів. У секторі нерухомості в США продажі нового житла впали на 10.9% м/м у вересні, а також знову знизилися ціни. Індекси PMI показали чергове скорочення ділової активності в Єврозоні, США і Великобританії в жовтні. Також згідно з опитуванням Conference Board, індекс споживчих настроїв у США знову знизився у вересні. Всі ці індикатори засвідчили подальше послаблення глобальної економіки. Втім, ринки витлумачили їх як передумову для менш «яструбиної» політики центральних банків, перш за все ФРС. ЄЦБ у четвер підвищив ставки на 75 б.п., як і очікувалось, але водночас заявив, що в боротьбі з інфляцією вже досягнуто значного прогресу. Така м’якша риторика регулятора сприяла більшому оптимізму на ринках.

Як наслідок, провідні світові фондові індекси зросли другий тиждень поспіль. Американські S&P 500 і Nasdaq Composite піднялися на 4% і 2.2% відповідно. Глобальний All-World FTSE піднявся на 3.3%, а європейський Euro Stoxx на 3.7%. Водночас індекс долара США DXY впав на 1.1% до 112. Дохідності десятирічних казначейських облігацій нарешті перервали стрімке зростання і впали на 20 б.п. до 4.01%, а дохідності дворічних облігацій знизилися на 2 б.п. до 4.47%. Індекс єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, виріс на 3.7. Більше деталей про події на фінансових ринках минулого тижня – тут.

На відміну від ринків акцій і облігацій, цінова динаміка на ринках сировини була переважно негативною. Домінантними чинниками виступали побоювання слабшого попиту, а також відсутність сприятливих змін в економічній політиці й підходах у боротьбі з COVID-19 в Китаї. Нафта (+2%) була одним із небагатьох сировинних товарів, ціни яких завершили тиждень у «плюсі» – завдяки намірам ОПЕК+ обмежити нафтовидобуток і наближенню строків введення європейського ембарго на імпорт російської нафти. Ціни на природний газ у Європі (-3%) дедалі знижувалися через високу заповненість європейських газосховищ, високі обсяги імпорту скрапленого газу й теплу погоду в регіоні.

Погляд ICU: Подальше економічне сповільнення говорить про необхідність зниження прогнозів прибутків корпорацій на 2022-23 рр., що досі не цілком враховано у вартості акцій. Наразі ж ринки воліють концентруватися на можливому сповільненні темпів підвищення ставок центральними банками. Цього тижня ФРС найбільш імовірно на своєму черговому засіданні підвищить ставки на 75 б.п. вже вп’яте поспіль. Утім, інвестори уважно слідкуватимуть за супроводжувальними коментарями керівництва центрального банку в надії почути натяки на пом’якшення позицій.

Облігації: Нові кроки з підвищення ставок за ОВДП

Минулого тижня Мінфін знову підвищив ставки за військовими ОВДП, цього разу за півторарічними паперами. Це збільшило залучення коштів, але знизило активність вторинного ринку.

На аукціоні минулого вівторка Міністерство фінансів врахувало сигнали від нового Голови правління НБУ та побажання ринку та підвищило ставки за півторарічними військовими ОВДП до 18.5%. З такими ставками минулого тижня були продані звичайні (не військові) облігації з подібним терміном обігу.

Таке підвищення дозволило залучити одразу мільярд гривень, або удвічі більше, ніж цей випуск військових ОВДП приніс бюджету зі ставкою 16% за попередні шість тижнів. Більше деталей в огляді аукціону. Зміна портфелів за підсумками розрахунків свідчить, що більшість цих облігацій були викуплені банками та, згідно з даними НБУ, на вторинному майже не торгувалися.

Однак такий крок – вибіркове підвищення ставок за ОВДП два аукціони підряд – дав також сигнал і вторинному ринку, що ставки за всіма військовими облігаціями можуть змінитися. Тож інтерес до них на вторинному ринку знизився. За весь минулий тиждень на вторинному ринку було укладено майже 5 тис угод з гривневими облігаціями, що лише на 729 угод менше, ніж за тиждень до того. Але обсяг торгів ОВДП скоротився майже удвічі: за невійськовими ОВДП з 1.9 млрд грн до 1.1 млрд грн, а за військовими – з 138 млн грн до всього 57 млн грн.

Погляд ICU: Мінфін продовжує робити маленькі кроки з підвищення ставок за ОВДП, проте наразі ставки все ще далекі від тих, які НБУ міг би вважати достатніми. Тож дискусія між НБУ та Мінфіном триватиме й далі. На завтрашньому аукціоні Мінфін пропонуватиме вже п’ять випусків гривневих облігацій, із яких буде лише два випуски військових ОВДП із терміном обігу 5 та 11 місяців, а решта три випуски з більш тривалими термінами обігу будуть звичайні (не військові) облігації, які можуть отримати більший за обсягом та різноманітніший за ставками попит.

Облігації: Невизначеність тисне на українські євробонди

Українські єврооблігації продовжують дешевшати через ризики постійного руйнування енергетичної інфраструктури.

Регулярні перебої з постачанням електроенергії та сигнал від уряду про те, що взимку проблема значно поглибиться, погіршують оцінку українського боргу. Спреди дохідності українських паперів до бенчмарка розшилися на 150-440 б.п. Протягом тижня. Тож навіть попри зниження дохідностей за казначейськими зобов’язаннями США дохідності українських єврооблігацій зросли. Їхні ціни знизилися приблизно один цент, чи 1-5%, до діапазону 16-25 центів на долар. ВВП-варанти залишилися трошки дорожчими за 26 центів на долар умовного номіналу.

Погляд ICU: Після дрейфування в глобальному ринку українські єврооблігації знову опинилися більше під локальним тиском через збільшення ризику постійних перебоїв у постачанні електроенергії бізнесу. Це новий постійний негативний фактор, що може як поглибити падіння ВВП, так і призвести до зниження податкових надходжень у наступних кварталах.

FX: Гривня позитивно реагує на заяви НБУ

У готівковому сегменті гривня значно укріпилася протягом минулого тижня після того, як НБУ підтвердив готовність зберігати офіційний курс гривні до долара незмінним, а ринок і надалі насичувався банкнотами.

Дисбаланси на міжбанківському ринку суттєво знизилися минулого тижня, проте це, ймовірно, пов’язано із разовими факторами. Обсяги інтервенцій знизилися до $214 млн.

Готівковий курс гривні в 10 найбільших роздрібних банках укріпився за тиждень до 39.1-40.0 грн/$ з 39.9-40.7 грн/$ у попередню п’ятницю.

Погляд ICU: Заяви НБУ щодо курсу отримали не лише миттєву реакцію, а й залишилися визначальними для валютного ринку весь минулий тиждень. До психологічного впливу цих заяв і насиченості готівкового ринку валютою, ймовірно, почали ще й додаватися продажі валюти з депозитів, яка була куплена наприкінці липня з умовою розміщення на депозитах строком на три місяці.

Економіка: Державний борг залишився незмінним у вересні

Державний борг України у вересні залишився практично на незмінному рівні $98.1 млрд.

Відбулося це завдяки тому, що переважна більшість міжнародної фінансової допомоги, яку отримала Україна минулого місяця, надійшла у формі грантів. Відносно невеликі нові міжнародні кредити та внутрішні запозичення практично повністю були нівельовані поточними виплатами боргів, зокрема кредитів МВФ.

Погляд ICU: Державний борг України може вирости більш ніж на $10 млрд. до кінця року завдяки новим траншам кредитів від ЄС, МВФ, а також інших міжнародних фінансових організацій та урядів. Ми очікуємо, що співвідношення державного боргу до ВВП сягне приблизно 85% наприкінці 2022 року.