Фінансовий тижневик від 26 вересня
Ринки: Жорстка позиція ФРС знову застає зненацька ринки
Минулого тижня прокотилася хвиля підвищень ключових ставок центральними банками по всьому світу. Масштаб цих підвищень був здебільшого очікуваний ринками. Втім, сигнали ФРС про ставки «вище і на довше» стали тим ключовим чинником, що завдав чергового болісного удару по ринкових настроях.
По завершенні дводенного засідання ФРС минулої середи вирішило підвищити ключові ставки на 75 б.п. до діапазону 3.00-3.25%. Більшість учасників ринку очікували саме такий розмір підвищення, водночас імовірність підвищення ставок на 100 б.п. оцінювалась у 21%. Проте регулятор також надіслав сигнал, що агресивне підвищення ставок триватиме. ФРС уже прогнозує, що ставки закінчать 2022 р. у діапазоні 4.25-4.50% і сягнуть свого піку у 2023 р. в діапазоні 4.50-4.75%. При цьому ФРС не прогнозує початку зменшення ставок до 2024 р. Ще в червні центральний банк очікував ставки в діапазоні 3.25-3.50% на кінець 2022 р. Нові ж прогнози означають, що ФРС до кінця року треба робити вже четверте за рік підвищення на 75 б.п. У супроводжувальних коментарях голова ФРС Джером Пауелл підкреслив рішучість регулятора досягти головної цілі – приборкання інфляції – навіть за високого ризику росту безробіття й сповільнення економічного росту до нуля. Сама ФРС прогнозує річне зростання ВВП США у лише 0.2% на кінець 2022 р. Рівень безробіття в країні, за оцінками ФРС, зросте з поточних 3.7% до 3.8% в кінці 2022 р. і до 4.4% наприкінці 2023. Ринки традиційно асоціюють зростання безробіття більше ніж 0.5 п.п. з початком рецесії.

Крім ФРС, ще більше пів дюжини центральних банків заявили про підвищення ключових ставок минулого тижня. Шведський Riksbank і В’єтнамський державний банк підняли ставки найбільше – на 100 б.п. На 50 б.п. підняли ставки норвезький Norges Bank і Банк Англії. Швейцарський національний банк підняв ставку на 75 б.п., після чого в Європі не залишилося від’ємних процентних ставок.

У підсумку за минулий тиждень провідні фондові індекси світу впритул наблизилися до мінімальних значень цього року, що були зафіксовані в середині червня, або навіть пробили їх. Американські S&P 500 і Nasdaq Composite рухнули на 4.6% і 5.1% відповідно. Глобальний All-World FTSE впав на 4.9%, а європейський Euro Stoxx на 4.4%. Індекс долара США DXY укріпився на 3.1% до 113.2. Дохідності десятирічних казначейських облігацій злетіли на 24 б.п. до 3.68%, а дохідності дворічних облігацій на 33 б.п. до 4.20%. Індекс єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, впав на 2.2%. Більше деталей про події на фінансових ринках минулого тижня – тут.
Повальна втеча інвесторів від ризиків і значне укріплення долара призвели до чергового майже повсюдного падіння цін на сировинних ринках минулого тижня. Найбільше впали ціни на сиру нафту – один із сировинних товарів, що найактивніше торгується на фінансових ринках. Нафтові ціни також падали на страхах руйнування попиту через рецесію, при цьому незважаючи навіть на військову ескалацію росією. Окрім нафти, серед «лідерів» цінового падіння також були ключові промислові метали ф’ючерсних ринків – алюміній, цинк, свинець і мідь. Більше деталей про події на сировинних ринках минулого тижня – тут.
Погляд ICU: Визначальною подією для ринків став не факт підвищення ставок центральними банками на чолі з ФРС, а оприлюднення економічних прогнозів американського регулятора на найближчі два роки. Ці прогнози знову продемонстрували, що інвестори як в акції, так і в облігації досі ще недооцінили рішучість центрального банку в підвищенні ставок навіть ціною серйозного послаблення економіки. Позиції інвесторів в акції досі виглядають найбільш вразливими, адже більш жорстка монетарна політика й більш імовірна рецесія ще мають призвести до значного погіршення прогнозів корпоративних прибутків протягом наступних кількох місяців.

Облігації: Обсяги торгів ОВДП знижуються
Обсяги залучень у гривні на первинному аукціоні знову збільшилися, але активність вторинного ринку була ще нижчою, ніж у попередні два місяці.
На первинному аукціоні Міністерство фінансів залучило 718 млн грн, з яких всього 280 у гривні, а решту – в доларах США. Найбільший обсяг коштів у гривні було залучено за піврічними паперами – 254 млн грн. Ставки за ОВДП знову залишилися незмінними. Більше деталей в огляді аукціону.
З огляду на дані НБУ щодо змін у портфелях власників ОВДП, минулого тижня переважний обсяг коштів у гривні було залучено від територіальних громад, чий портфель зріс на 260 млн грн за номінальною вартістю. А всього обсяг гривневих ОВДП в обігу збільшився на 280 млн грн.
Найбільш активними минулого тижня традиційно були фізичні особи, а також небанківські інвестори. Портфель гривневих ОВДП у фізичних осіб зріс на 211 млн грн, що загалом відповідає 2/3 обсягу торгів гривневими військовими ОВДП на вторинному ринку. Але от банки та нерезиденти зменшували свої портфелі гривневих облігацій, на 416 та 105 млн грн відповідно.
Погляд ICU: Ринок ОВДП залишається малоактивним в очікуванні бажаного перегляду Міністерством фінансів ставок принаймні за гривневими паперами. Минулого тижня додатковий негативний вплив на бажання інвестувати в ОВДП мали ще й новини про ескалацію війни росією. В періоди появи негативних новин обсяги торгів традиційно знижуються, тож і цього тижня більшість інвесторів триматимуть паузу.


Облігації: Погані новини з росії знижують ціни єврооблігацій
Оголошення росією референдумів на окупованих українських територіях разом із мобілізацією додало негативу для інвесторів і знизило ціни на українські єврооблігації.
Після того як інвестори надихнулися воєнними успіхами українських військових і ціни зростали, минулого тижня ціни вже знижувалися, хоча й не втратили весь той здобуток. Загалом ціни знизилися на 1-3 центи після росту на 2-4 центи впродовж попереднього тижня й завершили минулу п’ятницю на рівні 20-29 центів на долар.

Погляд ICU: Оголошення псевдореферендумів на окупованих територіях та мобілізація в росії – це найбільш помітна спроба ескалації війни останніх місяців. Тож новина виявилася достатньо значимою для інвесторів, оскільки дії росії відтермінують перспективи завершення війни, у якій Україна поступово перебирала ініціативу. Це й обумовило коливання цін на єврооблігації минулого тижня. Цього тижня негативний інформаційний фон може ще більше погіршитися через оголошення результатів псевдореферендумів та дії росії, спрямовані на нову анексію українських територій.

FX: Гривня втрачає позиції
Намагання НБУ забезпечити ринок готівковою валютою наразі виявилися недостатніми для стабілізації ринку, вочевидь через посилення негативних настроїв, спричинених ескалацією війни.
НБУ продав майже $100 млн готівкової валюти за безготівкову минулого понеділка, але попит на валюту в касах банків це не задовольнило. Більшість банків наразі не продають готівкову валюту, а використовують її виключно для повернення валютних депозитів. За минулий тиждень курс гривні в касах 10 банків, що є найбільшими емітентами платіжних карток, послабився з 39.4-40.4 грн/$ до 40.6-41.6 грн/$. Не оминуло ослаблення гривні й карткові розрахунки. Після тривалої паузи деякі великі банки підняли карткові курси валют: гривня для карток послабшала з 36.7-37.37 до 36.75-37.57 грн/$.
На міжбанківському ринку попит на валюту зріс, що призвело до збільшення інтервенцій НБУ до $737 млн – найбільшого обсягу з другого тижня липня.
Погляд ICU: Настрої населення погіршилися після оголошення росією референдумів на окупованих українських територіях, а також мобілізації. НБУ вкотре наголосив минулого тижня, що, попри зростання дисбалансів на ринку, він не має наміру найближчим часом переглядати офіційний курс гривні. Поточний рівень резервів НБУ вважає таким, що є достатнім для згладжування поточних дисбалансів. Ми також не очікуємо перегляду офіційного курсу найближчим часом. Готівковий же ринок і надалі залишатиметься під впливом новин про спроби росії анексувати окуповані українські території. Тож нервовість буде зберігатися та психологічні чинники превалюватимуть на ринку.
