Ринки: Неочікувано стійка інфляція в США обрушує ринки

Минулого тижня фондові індекси впали найбільше з середини червня на тлі вищої за очікування інфляції в США в серпні і все більших страхів рецесії.

Згідно з опублікованими минулої середи даними, індекс споживчих цін у США за серпень зріс на 0,1% м/м замість очікуваного зниження на 0,1% після 0% у липні. Більше того, базова інфляція – показник, що виключає найбільш волатильні складові цін на продовольчі товари та енергоносії – зросла на 0.6% м/м після 0.3% м/м у липні. Економісти прогнозували зростання базової складової індексу на 0.3% м/м. Стійкість базової інфляції підсилює необхідність для ФРС дотримуватися жорсткого курсу підвищення ставок. Після публікації даних індексу ринки стали очікувати підвищення ставок на вересневому засіданні ФРС мінімум на 75 б.п. Також низка аналітичних установ переглянула прогнози підвищення ставок на користь 100 б.п.: імовірність такого сценарію оцінювалася ринковими котируваннями в 32%. Ще одним аргументом на користь чергового значного підйому ставок стало свідчення розігрітого американського ринку зайнятості: кількість заявок на допомогу з безробіття знизилося за тиждень до найнижчого рівня з травня.

Додатковим психологічним тягарем для ринків стали нові невтішні макроекономічні прогнози провідних міжнародних фінансових установ. Світовий банк уже бачить вищий ризик глобальної рецесії в 2023 р. порівняно зі своїм попереднім прогнозом на тлі жорсткої політики центральних банків. МВФ же очікує ще сильнішого уповільнення глобальної економіки в 3кв22 і рецесії в деяких країнах у 2023 р. через високу інфляцію, жорсткіші фінансові умови й логістичні проблеми.

Завершальним потужним ударом по настроях інвесторів минулого тижня стала публікація попередніх фінансових результатів за останні три місяці американської компанії FedEx, діяльність якої вважається важливим індикатором глобальної економічної активності. Згідно зі звітом, уповільнення світового попиту посилилося в кінці серпня й ситуація дедалі погіршуватиметься в 4кв22.

У підсумку за минулий тиждень падіння провідних фондових індексів світу стало найбільшим із середини червня. Американські S&P 500 і Nasdaq Composite впали на 4.8% і 5.5% відповідно. Глобальний All-World FTSE втратив 4%, а європейський Euro Stoxx 2.9%. Індекс долара США DXY укріпився на 0.7% до 109.8. Дохідності десятирічних казначейських облігацій зросли на 14 б.п. до 3.45%, а дохідності дворічних облігацій, які особливо чутливі до очікувань по ставках, злетіли на 31 б.п. до 3.87%. Індекс єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, впав на 1.7%. Більше деталей про події на фінансових ринках минулого тижня – тут.

Різке погіршення настроїв після публікації даних про інфляцію вплинуло й на ринки сировини. Зростання дохідностей облігацій, укріплення долара, слабкі показники виробничої та інвестиційної активності в Китаї додатково підсилювали тиск на ціни більшості товарних позицій. Ціни на природний газ у Європі зазнали найбільшого зниження на тлі заявлених Єврокомісією планів із приборкання неконтрольованого зростання цін в енергосекторі. Більше деталей про події на сировинних ринках минулого тижня – тут.

Погляд ICU: Після появи явних ознак уповільнення американської інфляції в липні інвестори були впевнені в тому, що в серпні цей тренд продовжиться. Тому шок на фінансових ринках викликали несподівано стійкі цифри інфляції в серпні. Особливо болючим для ринків виявилося прискорення базової інфляції, адже високі значення саме цього показника змусять ФРС діяти рішучіше. На тлі вже й так негативних настроїв такий негативний сюрприз може й надалі значно посилювати очікування більшого росту ставок цього й наступного року. Це у свою чергу посилюватиме страхи рецесії. Отже, загроза подальшого падіння вартості ризикових активів на фінансових ринках зберігається.

Облігації: Активність ринку ОВДП низька

Попри збільшення залучень на первинному аукціоні, активність вторинного ринку ОВДП залишається низькою, особливо в частині військових облігацій.

На аукціоні минулого вівторка Міністерство фінансів розмістило новий півторарічний випуск облігацій одразу на 166 млн грн. Це досить великий обсяг порівняно з попереднім розміщенням, але дуже мало як для потреб фінансування дефіциту бюджету або принаймні рефінансування здійснених погашень. З початку року обсяг нерефінансованих виплат основної суми боргу в гривні вже становить понад 88 млрд грн без врахування позик від Національного банку, які за минулий тиждень збільшилися ще на 15 млрд грн до 315 млрд грн.

Допомогли залучити більше коштів минулого тижня валютні ОВДП, особливо з правом дострокового погашення. Загалом бюджет отримав 1.43 млрд грн, з яких еквівалент 1.25 млрд грн у євро. Більше деталей в огляді аукціону.

Більші залучення не вплинули на активність вторинного ринку. Загальний обсяг угод із гривневими облігаціями скоротився до 2 млрд грн: за рахунок скорочення активності зі звичайними ОВДП до 1.9 млрд грн, тоді як з військовими ОВДП активність залишилася на звичному рівні 3.2 тис угод на 120 млн грн.

Погляд ICU: Міністерство фінансів продовжує більше покладатися на допомогу міжнародних партнерів та позики НБУ, залучаючи невеликі обсяги в гривні й трохи більше у валюті на внутрішньому ринку. Низькі ставки за військовими облігаціями не сприяють активізації навіть вторинного ринку, де ключову активність формують фізичні особи та нерезиденти. При цьому перші переважно можуть купувати тільки військові ОВДП і в невеликих обсягах, а нерезидентам більш цікаві звичайні (невійськові) папери, які не розміщуються вже більше ніж пів року. Але вибір інструментів для нерезидентів скорочується, оскільки старі випуски поступово погашаються, а Мінфін розміщує нові тільки військові. Водночас для нерезидентів було б цікавим отримати змогу придбати нові папери з погашенням невдовзі після 1 квітня 2023 року, коли вони зможуть репатріювати отримані виплати (відповідно до поточних регуляцій НБУ).

Облігації: Інвестори оцінили воєнні успіхи ЗСУ

Успішні контрнаступальні дії українських військових були позитивно сприйняті інвесторами, тож ціни єврооблігацій зросли.

За минулий тиждень ціни єврооблігацій зросли дуже помітно, на 2-4 центи до 23-28 центів на долар, а ввп-варанти на майже три центи до 33 центів за долар умовного номіналу. При цьому слід зазначити, що відбулося досить помітне звуження спредів за українськими єврооблігаціями до бенчмарка, на 200-500 б.п. Це відбувалося як через зниження дохідностей за українськими зобов’язаннями, так і підвищення дохідностей за казначейськими зобов’язаннями США.

Погляд ICU: Минулотижневий ріст демонструє позитивну оцінку інвесторами новин із фронту, але ціни однаково не досягли навіть рівнів середини серпня, коли Україна завершила переговори про реструктуризацію і ще не посилилися ведмежі настрої на глобальних ринках. Низький інтерес до боргів ринків, які розвиваються, не сприяє подальшому росту цін. Успіхи українських військових із визволення захоплених росією територій посилили оптимізм інвесторів, але наразі вони переконані, що війна може тривати ще довго й виплат за єврооблігаціями в найближчій перспективі очікувати не варто.

FX: Курс готівкової гривні знову слабшає

Минулого тижня гривня знову слабшала попри намагання НБУ зменшити дефіцит готівкової валюти.

Попри кілька проведених аукціонів НБУ із продажу готівкової валюти курс гривні до долара США послабшав, зокрема в касах найбільших українських банків із 39.3-40.3 грн/$ до 39.4-40.4 грн/$. Тож НБУ знову оголосив на сьогодні аукціон із продажу готівкових $100 млн та 100 млн євро.

Не змінюється й стан безготівкового ринку. Попит клієнтів банків на іноземну валюту значно переважає пропозицію, і НБУ звично продає близько $0.5 млрд щотижня через інтервенції.

Погляд ICU: Дефіцит готівкової валюти залишається ключовим чинником в ослабленні курсу гривні. Попри наші очікування, аукціони НБУ, що були проведені в попередні тижні, не допомогли стабілізації курсу. Але ми сподіваємося, що додаткова пропозиція готівкової валюти допоможе стабілізувати курс на поточному чи близькому від нього рівні.

Економіка: Уряд подав проєкт бюджету на 2023 рік до парламенту

Минулого тижня уряд подав проєкт бюджету на 2023 рік до парламенту, дефіцит – 20% ВВП.

Документ передбачає, що дефіцит державного бюджету буде таким же, як і доходи – на рівні 1280 млрд грн ($30.3 млрд за середньорічним прогнозним курсом від уряду). Це складає близько 20% ВВП наступного року відповідно до урядового прогнозу. Дефіцит планується профінансувати за рахунок чистих зовнішніх запозичень у розмірі $35.5 млрд, у той час як чисті погашення внутрішнього боргу складуть $5.3 млрд. Урядовці також зазначили, що уряд не планує покладатися на фінансування від НБУ наступного року.

Погляд ICU: Розроблений документ наразі варто інтерпретувати як відображення найкращого із можливих сценаріїв, за яким Україна отримає від міжнародних партнерів усю закладену у бюджеті суму допомоги. Проте цей сценарій наразі виглядає оптимістично. Ми прогнозуємо, що обсяг міжнародної допомоги може виявитися значно меншим, ніж передбачено поточним проєктом бюджету. Таким чином, джерела фінансування дефіциту бюджету також можуть бути дещо іншими. Зокрема, ми очікуємо, що НБУ продовжить відігравати значну роль в кредитуванні уряду, хоча обсяги кредитів і скоротяться суттєво порівняно із показниками 2022 року (очікується на рівні 500 млрд грн).