Ринки: Страхи банківської кризи перекидаються зі США до Європи

Незважаючи на потужну підтримку банківського сектору регуляторами, страхи розповсюдження кризи зберігалися в США, а також перекинулися до Європи.

Американська влада й регулятори вжили надзвичайних заходів, щоби запевнити вкладників та інвесторів у безпечності банківської системи. Президент Байден у спеціальному виступі заявив, що буде зроблено все необхідне, щоби захистити депозити, а також закликав Конгрес забезпечити жорсткіший контроль над банківським сектором. У свою чергу ФРС надала $153 млрд банкам США для поточної підтримки ліквідності.

Попри ці зусилля, криза довіри до банківського сектору в США отримала новий розвиток. Відплив депозитів і падіння акцій прискорилися в іще одного регіонального банку – First Republic Bank. Минулого четверга банк заявив про призупинення дивідендних виплат і значне збільшення запозичень від ФРС і Federal Home Loan Bank, які вважаються кредиторами останньої надії. Група провідних американських банків заявила, що розмістить у банку депозити на загальну суму в $30 млрд., і це підтримало ціни на його акції в четвер. Проте вже в п’ятницю акції банку впали ще на 33%, довівши загальні втрати в ціні за два тижні до 80%.

Знервованість інвесторів перекинулася до європейського банківського сектору, де центром уваги став швейцарський Credit Suisse. Ще у 2022р. фінансові результати діяльності деяких підрозділів банку значно погіршились. Минулого ж тижня головний акціонер банку заявив, що відмовляється надавати банку подальшу підтримку коштами, і той звернувся по допомогу до Швейцарського національного банку. І вже минулої неділі стало відомо, що інший великий швейцарський банк, UBS, погодився придбати Credit Suisse за $3.25 млрд, що дорівнювало лише 40% ринкової капіталізації Credit Suisse наприкінці тижня.

Через гостру реакцію ринків на події в банківському секторі довгоочікувана статистика з інфляції зі США за лютий опинилася на другому плані. До того ж, оприлюднення даних не принесло особливих сюрпризів. Індекс споживчих цін виріс на 6% р/р, у відповідності з очікуваннями, а індекс цін від виробників піднявся на 4.6% р/р, у порівнянні з консенсус-прогнозом 5.4%.

Незважаючи на поновлення інтенсивних розпродажів акцій у п’ятницю, у цілому за тиждень американські індекси утримали позитивну динаміку. S&P 500 виріс на 1.4%, а Nasdaq Composite на 4.4%. Водночас глобальний All-World FTSE знизився на 0.1%, а європейський Stoxx 600 впав на 3.8%, найбільше за останні п’ять місяців. Також продовжилася втеча капіталів у так звані «безпечні гавані», зокрема в американські державні облігації і золото. Дохідності десятирічних казначейських паперів США впала на 27 б.п. до 3.42%, а дворічних – на 75 б.п. до 3.84%. Індекс долара США DXY знизився на 0.3% до 103.7. Індекс єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, знизився на 0.2%.

Ефект банківської кризи відчувався й на ринках сировини: ціни на більшість видів промислових металів та енергоносії знизилися, водночас ціни на золото, срібло й метали платинової групи зросли. Ціни на нафту впали до мінімуму за останні п’ять місяців. Ціни на природний газ у Європі вкотре стали лідерами падіння на тлі прогнозів вищих за середньорічні норми температур у регіоні наступного тижня й близького закінчення опалювального сезону.

Погляд ICU: Ринки поки не здатні позбавитися страхів розповсюдження фінансової кризи. Учасники побоюються, що високий темп підвищення ставок центральними банками неминуче призводить до збільшення вразливості економіки й виникнення нових криз у досі ще не визначених її місцях. Панічний стан ринків і невизначеність можуть дедалі посилювати стресовий стан банківського сектору західних економік. Це призведе до подальшого активного втручання влади й регуляторів, зокрема продовження активної підтримки ліквідністю банків. Водночас це не обов’язково означає відмову центральних банків від подальшого підвищення ставок, як на те розраховують багато учасників ринків. Рішення ЄЦБ минулого тижня підняти ставки відразу на 50 б.п. є тому підтвердженням. Цього тижня рішення щодо підвищення ставок уже прийматиме ФРС.

Облігації: Іноземці купують ОВДП після тривалої паузи

Минулого тижня нерезиденти знову стали активними покупцями ОВДП після шеститижневої паузи.

На первинному ринку Мінфін залучив до бюджету всього 2.7 млрд грн, і майже весь цей обсяг – із допомогою “резервних” облігацій (деталі в огляді аукціону). Таким чином обсяг розміщених облігацій, дозволених для покриття частини обов’язкових резервів, зріс до 87 млрд грн. Звичайні та військові облігації користувалися незначним попитом і принесли бюджету минулого тижня всього 71 млн грн.

Активність торгів на вторинному ринку знову зменшилась. Усього за тиждень було укладено 6 тис угод з гривневими ОВДП на 4 млрд грн. Традиційно найактивнішими були ОВДП з погашенням у лютому 2025 року, але цього тижня ще й папери з погашенням 24 травня. З цими двома випусками було укладено угод на 1.1 млрд грн та 1.6 млрд грн, або 28% та 41% від загального обсягу торгів за минулий тиждень.

Усі групи інвесторів збільшили вкладення в гривневі ОВДП, найбільше банки й нерезиденти, на 1.5 млрд грн і 0.5 млрд грн відповідно.

Погляд ICU: Банки не використали весь доступний ліміт пропозиції резервних ОВДП та скоротили обсяги їх купівлі. За нашими підрахунками, банки можуть вкласти ще близько 20 млрд грн у резервні облігації, але не поспішають це робити через тривалий строк обігу таких облігацій.

Під час пресконференції з оголошення нової ключової ставки Голова НБУ уникнув відповіді на питання, чи зможуть нерезиденти репатріювати кошти, отримані від погашень ОВДП після 1 квітня. Він повідомив, що НБУ планує ухвалити відповідні рішення цього тижня. Частина учасників ринку сприйняла цей крок як підтвердження того, що плани НБУ дозволити репатріацію коштів із квітня залишаються незмінними. Тому одразу в той же день нерезиденти наростили портфель на 631 млн грн. У цей день активно торгувалися саме облігації з погашенням у травні цього року. У разі підтвердження з боку НБУ можливості репатріювати кошти нерезидентів варто очікувати суттєвого сплеску торгової активності на вторинному ринку.

Облігації: Єврооблігації знову дешевшають

Обережний глобальний сентимент залишається визначальним для українських єврооблігацій.

За минулий тиждень українські єврооблігації подешевшали 1-2% і торгувалися переважно в діапазоні 17-23 центи на долар. ВВП-варанти подешевшали до менш ніж 27 центів на долар умовного номіналу.

Погляд ICU: Турбулентність у банківській сфері США та Швейцарії спонукала інвесторів ще більше релокувати інвестиції в захищені активи, через що зросли ціни на казначейські зобов’язання США та облігації Німеччини. Відповідно інтерес до ринків, які розвиваються, знову був в’ялим і зменшувався. Саме такий глобальний сентимент і визначав рух цін на українські єврооблігації.

FX: Готівковий курс гривні скоригувався вниз

Курс готівкової гривні скоригувався минулого тижня після укріплення, яке тривало два місяці.

Упродовж минулого тижня курс готівкової гривні в найбільших роздрібних банках уперше з січня послабшав, але всього на 0.2%, до 37.9-38.8 грн/$. Банки більше підняли вартість купівлі готівкової валюти, ніж її продажу, звузивши спред на 3 копійки – до 90 копійок.

На міжбанківському ринку клієнти банків (юридичні особи) зменшили обсяги торгівлі валютою, і перевага змістилася на користь купівлі іноземної валюти. Через це НБУ збільшив інтервенції до $376 млн.

Погляд ICU: Очікування банків, що укріплення готівкової гривні не буде довгостроковим трендом, справдилися, і настав час для звуження спреду між курсами купівлі-продажу, цього разу за рахунок швидшого підвищення курсу купівлі іноземної валюти. Населення займає наразі позицію очікування, не поспішаючи продавати готівкову валюту через значне зближення готівкових та безготівкових курсів і можливу перспективу, що корекція триватиме надалі.

Економіка: Облікова ставка: залишається без змін, але знижується

НБУ зберіг облікову ставку на рівні 25% і водночас змінив дизайн монетарної політики, знизивши ставку овернайт за депозитними сертифікатами (ДС) з 23% до 20%.

Починаючи з 7 квітня, регулятор буде також пропонувати тримісячні ДС з дохідністю 25%. Банки матимуть право купувати такі інструменти лише в тому випадку, якщо їм вдасться залучити достатню кількість депозитів із початковим терміном погашення три місяці або більше. НБУ згодом надасть детальні вказівки щодо того, як працюватиме такий інструмент.

Крім того, НБУ в травні вчетверте підвищить резервні вимоги. Банки зможуть застосовувати поточні норми резервування (0% для строкових депозитів у гривні та 10% для строкових депозитів у валюті) лише щодо депозитів із первинним терміном погашення 3 місяці або більше.

Погляд ICU: Через нижчу за очікувану інфляцію НБУ де-факто почав знижувати ставку попри те, що вона технічно залишається незмінною. Це рішення є кроком до більш м’якої грошово-кредитної політики, і в наступні місяці Нацбанк може вдатися й до інших заходів.

Банки накопичили величезні суми гривневих поточних рахунків фізичних осіб, що загрожує фінансовій стабільності, якщо настрій клієнтів зміниться на користь збільшення витрат. Тому НБУ прагне зв’язати цю ліквідність у формі строкових депозитів, щоб послабити інфляційний тиск.

Проте НБУ ризикує утримувати високі ставки надто довго, оскільки банки не реагують на стимулювання монетарної політики достатнім підвищенням ставок депозитами та можуть не залучити бажаний обсяг строкових депозитів.