Ринки: Сповільнення інфляції в США спричиняє ринкове ралі

Подальші свідчення про зниження інфляційного тиску в США, відкриття китайської економіки після жорстких карантинних обмежень, а також послаблення енергетичної кризи в Європі допомогли провідним фондовим індексам світу зафіксувати найбільше тижневе зростання за останні два місяці.

Зростання індексу споживчих цін в США сповільнилося в грудні до 6.5% р/р, як і передбачав консенсус-прогноз, з 7.1% у листопаді. Зростання індексу в річному вимірі стало найменшим із жовтня 2021р. У порівнянні з попереднім місяцем індекс знизився на 0.1%, перевищивши очікування. Ще одним свідченням зниження інфляційного тиску в американській економіці стали січневі опитування Мічиганського університету, які показали зниження споживчих очікувань інфляції на рік вперед до 4% – найнижчого показника з квітня 2021р. Тижнем раніше Бюро статистики зайнятості США оприлюднило дані, згідно з якими середні показники заробітної плати в країні зросли у грудні менше за очікування.

У результаті оцінка ймовірності лютневого підйому ставок ФРС на 25 б.п. згідно з ф’ючерсними котируваннями федеральних коштів збільшилася до 96% після публікації інфляційного звіту з 77% напередодні.

Минулої п’ятниці також розпочався сезон корпоративної фінансової звітності за 4кв22. Серед перших звітували великі американські фінансові групи, які показали змішані результати. Прибутки Bank of America і JPMorgan помірно зросли в річному вимірі й перевершили прогнози аналітиків. Водночас гіршими за очікування виявилися фінансові результати Black Rock і Wells Fargo. Утім, за підсумками торговельної сесії зросли ціни на акції всіх чотирьох банків.

У тижневому ж підсумку провідні фондові індекси світу зросли найбільше за останні два місяці. Американські S&P 500 і Nasdaq Composite піднялися на 2.7% та 4.8% відповідно. Глобальний індекс, All-World FTSE, зріс на 3.4%, а Європейський Euro Stoxx – на 1.8%. Індекс долара США DXY знизився на 1.6% до 102.2. Дохідності десятирічних казначейських облігацій США знизилися на 5 б.п. до 3.5%, а дворічних облігацій – на 2 б.п. до 4.23%. Індекс єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, зріс на 1.8%.

На сировинних ринках минулого тижня ціни переважно зростали на тлі перспектив більшого, ніж очікувалось, послаблення карантинних обмежень у Китаї. Нафта (+9%) була одним із сировинних товарів, що найбільше виграли від неочікуваного розвороту антиковідної політики китайської влади. Ціни на золото (+3%) і срібло (+2%) зростали завдяки зниженню дохідностей казначейських облігацій США і послабленню долара. Найбільш значними винятками стали ціни на енергетичне вугілля (-9%) і природний газ у Європі (-5%) – вони вкотре постраждали від надзвичайно м’якої зимової погоди в регіоні й відновлення росту запасів газу в європейських газосховищах.

Погляд ICU: Грудневий звіт з інфляції в США був важливий для підтвердження тренду її сповільнення. Це укріпило сподівання ринків на те, що ФРС найближчими місяцями може зробити паузу в підвищенні ставок. Ба більше, багато інвесторів припускають, що після цієї паузи наступним кроком центрального банку стане зниження ставок і це зниження може статися ще до кінця цього року. Отже, поточні оцінки ринком тривалості циклу підвищень і максимального розміру ставок залишаються більш оптимістичними, ніж останні оприлюднені прогнози ФРС. Наразі ж ризики нового прискорення інфляції залишаються високими через перегрітий ринок зайнятості й нове можливе підвищення цін на енергоносії. До того ж ринковий оптимізм сам по собі сприяє передчасному полегшенню загальних фінансових умов для економіки, а отже, й відновленню інфляційного тиску. Це у свою чергу змусить ФРС посилити «яструбину» риторику.

Облігації: Ринок ОВДП активізується

Рік розпочався з активних розміщень ОВДП на первинному ринку, а також зі збільшення обсягу торгів на вторинному. Цьому сприяв випуск облігації, що можуть використовуватися банками для виконання резервних вимог.

Минулого тижня Міністерство фінансів залучило до бюджету 23.5 млрд грн, з яких майже 21 млрд грн у національній валюті. Загалом за два аукціони 2023 року до бюджету залучено 22 млрд у гривні, $40млн та 29 млн євро. Найбільший обсяг залучено завдяки “резервним” ОВДП – випуску, що банки можуть використати для формування частини обов’язкових резервів. Ці облігації принесли бюджету за два тижні 21.6 млрд грн. Детальніше в коментарі нижче.

Активізувався й вторинний ринок. За минулий тиждень було укладено майже 6 тис угод на понад 6.8 млрд грн. Це найбільший обсяг торгів ОВДП майже за рік, адже більшим він був ще в січні минулого року. Майже половину цього обсягу склали торги розміщеними минулого вівторка облігаціями, які банки купували для виконання вимог із обов’язкових резервів.

Погляд ICU: Завдяки новим резервним вимогам, які НБУ встановив у середині грудня, Мінфін рефінансував за два тижні всі січневі погашення. Решта коштів, що вже залучені та будуть запозичені до кінця січня, можуть бути використані на поточні потреби бюджету. Тож наразі Міністерство фінансів скоригувало графік розміщень та виключило з нього облігації з погашенням у серпні 2024 року (за рахунок яких НБУ дозволив банкам виконувати резервні вимоги) і планує пропонувати лише облігації, які не можуть бути використані для формування резервів. Тому такі активні розміщення та торгівля ОВДП можуть бути нечастим явищем.

Облігації: “Резервні” ОВДП найпопулярніші на ринку

Збільшення резервних вимог до банків та можливість формування частини резервів у формі ОВДП збільшило попит на первинному ринку.

Загальний обсяг заявок на купівлю “резервних” облігацій – єдиного випуску, що наразі дозволено використовувати для формування резервів, – складав минулого вівторка 45.4 млрд грн у 42 заявках, що могло принести бюджету близько 49 млрд грн. Але через відсутність нагальної потреби у фінансуванні дефіциту бюджету, зокрема й через відносно невеликі погашення в січні, на аукціон було запропоновано лише 19 млрд грн облігацій (за номіналом), тобто попит більш ніж удвічі перевищував пропозицію. У підсумку лише частина учасників, які подали заявки зі ставками нижче максимального рівня, отримали повне задовільнення своїх заявок, а решта – в межах залишку, пропонованого Мінфіном обсягу, та пропорційно до розміру їхніх заявок.

Велика частина цих облігацій торгувалися на вторинному ринку минулої середи, ймовірно, відбувався продаж банкам, які не є первинними дилерами. З ними минулої середи було укладено 31 угоду на 4.7 млрд грн, або майже на чверть від розміщеного обсягу.

Погляд ICU: Попит на цей випуск минулого вівторка продемонстрував потенційний обсяг коштів, який банки можуть вкласти в “резервні” облігації. Тож наступний випуск, що буде дозволено включати в резерви, може зібрати загалом не менше 25-30 млрд грн попиту. Але такі розміщення навряд чи будуть частими, ресурс для них може вичерпатися за декілька розміщень. На вторинний ринок ці облігації будуть впливати лише одразу після розміщень, коли первинні дилери продаватимуть їх іншим банкам. Адже банки купуватимуть такі ОВДП для власних портфелів і переважно триматимуть їх до погашення.

Облігації: Святкова пауза на ринку єврооблігацій завершується

У попередні кілька тижнів ринки єврооблігацій були малоактивними через тривалий період новорічних свят.

Передсвяткове зниження активності стало помітне ще в середині грудня, й інтерес до українських єврооблігацій ще знизився. За кілька тижнів ціни просіли на 1-1.5 центи, або 4-7%, в залежності від випуску єврооблігацій, з 21-26 центів на долар до 19-25 центів. Але вже наприкінці минулого тижня ціни почали поступово коригуватися, приблизно на 1-2%, або менше половини цента, тож залишалися переважно в діапазоні 19-23 центів на долар, і лише облігації з погашенням у 2024 році оцінювалися у більш ніж 25 центів.

Погляд ICU: Ринок єврооблігацій залишається від впливом війни й глобального сентименту до ринків, що розвиваються. Відновлення торговельної активності в найближчі тижні навряд чи призведе до суттєвого коливання цін українських паперів.

FX: Курс гривні ослаб у період свят

У святковий період готівковий курс гривні дещо ослаб, а інтервенції НБУ зросли на міжбанківському ринку.

Готівковий курс гривні помірно слабшав ще з середини грудня. Ослаблення складало менше одного відсотка за тиждень, а вже на початку року намітилися перші ознаки стабілізації. Загалом курс купівлі в 10 найбільших роздрібних банках не перетнув рівень 40 грн/$, а курс продажу готівкової валюти досягнув лише 40.7 грн/$. Але вже минулого тижня курс гривні в цих банках укріпився до 39.9-40.6 грн/$.

А от на міжбанківському ринку активність продавців у цей період була нестабільною. Лише одного разу різниця між продажем і купівлею валюти клієнтами банків була близькою до нуля, а в інші дні переважав попит. У передноворічні дні активність клієнтів сягнула нового піку, коли за два дні вони придбали $543 млн. Але з початком січня дисбаланси зменшилися переважно до менш ніж $100 млн на день.

Унаслідок цього НБУ в передноворічний тиждень збільшив обсяг інтервенцій до $1.1 млрд, але вже в перший тиждень нового року обсяг інтервенцій впав до $683 млн і минулого тижня склав $659 млн.

Погляд ICU: Готівковий ринок залишається стабільним із незначними коливаннями. Збільшення активності продавців може знову посприяти укріпленню курсу, але він продовжить коливатися на рівні неподалік від 40 грн/$. На міжбанківському ринку й надалі попит суттєво переважатиме пропозицію, а НБУ буде готовим компенсувати різницю, продаючи резерви.

Економіка: Інфляція сягнула 26.6% у 2022 році

Споживча інфляція прискорилася з 26.5% у листопаді до 26.6% наприкінці 2022 року, проте вона виявилася нижчою за консенсус прогноз та наші очікування.

Загальне зростання цін переважно було зумовлене подорожчанням продуктів харчування – ціни на них зросли на 34.4% протягом року. Зростання вартості транспортних послуг стало другим найбільш вагомим чинником прискорення інфляції.

Погляд ICU: Минулого року ключовим фактором зростання споживчих цін стали проблеми із пропозицією товарів та послуг через зруйновані виробничі потужності багатьох підприємств, а також ускладнену логістику. До того ж помітний тиск створювало і суттєве зростання вартості енергоносіїв, зокрема пального. Водночас падіння доходів та купівельної спроможності більшої частини домогосподарств значно пом’якшило тиск на ціни з боку факторів попиту. Слабкий споживчий попит сприятиме сталому уповільненню інфляції уже з березня поточного року. Цьому також сприятимуть відносна стабільність обмінного курсу гривні та низькі тарифи на комунальні послуги, що навряд чи помітно зростуть протягом року. за сприятливих обставин інфляції може уповільнитися до менше ніж 20% наприкінці 2023 року.

Економіка: Резерви НБУ знизилися на 8% у 2022 році

Валові резерви НБУ зросли на 1.9% до $28.5 млрд у грудні, проте все ж знизилися на 8% за результатами усього 2022 року.

Минулого року резерви НБУ підтримувалися завдяки значним припливам міжнародної фінансової допомоги. Загальна сума іноземних позик та грантів, що надійшли на рахунки НБУ, сягнула $32.1 млрд. Цього було більше ніж достатньо, щоб компенсувати чисті інтервенції НБУ з продажу іноземної валюти на міжбанківському ринку, які сягнули $25.0 млрд.

Погляд ICU: Рівень міжнародних резервів НБУ залишатиметься достатньо комфортним і протягом більшої частини 2023 року перевищуватиме $30.0 млрд. Це буде можливим завдяки подальшому припливу міжнародної фінансової допомоги, який може сягнути $35-40 млрд протягом року. Так само як і у 2022 році, цього року більша частина допомоги буде витрачена для збалансування міжбанківського ринку та підтримання курсу гривні на відносно стабільному рівні. Оскільки уряд зміг змістити практично усі платежі за своїми зовнішніми боргами на подальші роки, погашення зовнішніх кредитів не створюватиме помітного тиску на резерви НБУ.