Ринки: Ринки менш схильні до ризиків на тлі слабких економічних даних

Сигнали уповільнення економічної активності й охолодження ринків праці минулого тижня послабили позиції акцій і підтримали вартість малоризикових облігацій.

Позаминулої неділі блок країн-нафтоекспортерів ОПЕК+ заявив про плани скоротити видобуток нафти на 1.16 млн барелей на день, починаючи з травня, до кінця 2023 р. Таке рішення стало несподіваним для ринків і спричинило стрибок цін на нафту, а також акцій енергетичного сектору, які підтримали зростання й провідних фондових індексів. Однак перспективи вищих витрат на нафту також означають вищу інфляцію, вищі ставки центральних банків і вищі ризики рецесії.

Згодом побоювання рецесії посилилися після оприлюднення низки слабких економічних даних. Індекс промислової активності в США, згідно з опитуваннями Institute of Supply Management, упав у березні до 46.3 – найнижче з травня 2020, тоді як консенсус-прогноз передбачав менш значне зниження до 47.5 з 47.7 у лютому. Аналогічні опитування від S&P Global показали подальше скорочення промислової активності в Єврозоні й Великобританії. Звіт Міністерства праці США зафіксував у лютому найменшу кількість новостворених робочих місць за два роки. Ці та інші сигнали охолодження західних економік погіршили ставлення до ризиків, спричинили відплив коштів з акцій і посилили привабливість облігацій.

У підсумку короткого тижня напередодні Великодня більшість провідних індексів акцій помірно знизилася. Американські S&P 500 і Nasdaq Composite відступили на 0.1% і 1.1% відповідно. Глобальний All-World FTSE залишився без змін. Європейському Stoxx 600 вдалося лишитись у незначному «плюсі», +0.2%, завдяки позитивним даним промисловості Німеччини і жвавішому відновленню акцій банківського сектору. Водночас вартість облігацій інвестиційного рівня зросла. Дохідності десятирічних казначейських облігацій США знизилися на 8 б.п. до 3.39%, а дворічних– на 4 б.п. до 3.98%. Індекс долара США DXY знизився на 0.4% до 102.1. Індекс єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, підріс на 0.1%. Більш детально про події на фінансових ринках минулого тижня можна дізнатися тут.

Менша схильність до ризиків передалася й до ринків сировини, де переважна більшість цін за тиждень знизилася, тоді як привабливість дорогоцінних металів – золота й срібла – зросла. Найбільш помітним винятком була нафта завдяки рішенню ОПЕК+ скоротити видобуток.

Погляд ICU: Висока невизначеність щодо інфляції, економічного зростання, політики центральних банків і ситуації в банківському секторі значно ускладнює ринкам формування подальших очікувань. Занепокоєні останньою порцією слабких економічних даних, інвестори воліли мінімізувати ризики й значно зменшили торгову активність напередодні пасхального свята й виходу важливого березневого звіту про зайнятість у США. Результати цього звіту разом з даними про американську споживчу інфляцію значною мірою формуватимуть ринкову ситуацію цього тижня.

Облігації: Здійснено перші квітневі погашення ОВДП

Міністерство фінансів здійснило минулого тижня перше велике погашення ОВДП у квітні, рефінансувавши лише його чверть.

Минулої середи Мінфін погасив ОВДП на 17 млрд грн, залучивши до бюджету тільки 4.5 млрд грн. Таким чином рефінансовано було лише 27% від обсягу погашення. Найбільше коштів було залучено від “резервних” облігацій – 3.8 млрд грн. Більше деталей в огляді аукціону.

За підсумками середи, коли відбулось погашення й оплата за придбані на аукціоні нові облігації, найбільше скоротився гривневий портфель банків – на 6.5 млрд грн. Також суттєво зменшився портфель гривневих облігацій у небанківських установ та нерезидентів – на 4.2 млрд грн та 2.7 млрд грн.

На вторинному ринку активність торгів залишилася високою. Загальний обсяг торгів гривневими облігаціями склав 6.8 млрд грн (на 0.3 млрд менше, ніж попереднього тижня), але з 8.9 тис угод (майже удвічі більше, ніж попереднього тижня) і зосередився в кількох випусках облігацій. Найбільше торгувалися ОВДП з погашенням у лютому та травні 2025 року, 1.8 та 1.7 млрд грн, у листопаді (1.4 млрд грн) та травні (1 млрд грн) цього року.

Погляд ICU: Потреба банків у “резервних” паперах зберігається й навіть може зрости з урахуванням змін до формування обов’язкових резервів, які набудуть чинності з 11 травня. Відтоді нульова ставка резервування залишиться лише для депозитів із початковим строком три та більше місяців, у той час як зараз нульова ставка стосується всіх строкових депозитів. Резервні папери залишатимуться в найближчій перспективі ключовим інструментом залучення коштів для покриття дефіциту державного бюджету з внутрішніх джерел.

Активна торгівля облігаціями з погашенням у травні цього та 2025 року могла, зокрема, відбуватися за участі нерезидентів. Вони отримали кошти від погашення ОВДП у середу, і, ймовірно, спрямували їх на придбання облігацій за якими найближчим часом будуть купонні виплати. Таким чином вони зможуть репатріювати частину отриманих минулого тижня коштів.

Загальне ж збільшення кількості угод може бути результатом реінвестування отриманих коштів дрібними інвесторами, зокрема фізичними особами, які отримали погашення минулої середи. Фізичні особи єдині, хто збільшив портфель за підсумками тижня.

Облігації: Ціни єврооблігацій вирівнюються

Ціни українських єврооблігацій різної строковості вирівнюються після оголошення про реструктуризацію в 1П24.

Ціни українських єврооблігацій майже не змінюються й залишаються в діапазоні 17-23 центи на долар із поступовим вирівнюванням за більш довгими термінами обігу.

Погляд ICU: Перспектива реструктуризації є однозначною після заяв Мінфіну та публікації меморандуму з МВФ. Водночас невизначеність умов реструктуризації призводить до поступового вирівнювання цін через врівноваження ризиків для всіх випусків.

FX: Баланс роздрібного валютного ринку покращується

За перший тиждень квітня гривня ще більше посилилася, продовжуючи тренд першого кварталу на зближення готівкового курсу з офіційним.

Готівковий курс гривні в системно важливих банках укріпився за минулий тиждень ще на пів відсотка до 37.2-38.0 грн/$, але з розширенням спреду між курсами купівлі-продажу на 4 копійки. Загалом із початку року укріплення гривні вже наблизилося до 7%.

За даними НБУ, у березні на роздрібному ринку (готівкою та в безготівковій формі) було придбано $1.82 млрд іноземної валюти, що більше, ніж у попередні місяці. Але зріс продаж валюти до $1.39 млрд. Тому загалом баланс роздрібного ринку покращився: чиста купівля валюти скоротилася до $0.43 млрд проти $0.5 млрд у лютому та $0.56 млрд у січні. При цьому активність зміщується в бік готівкового ринку: обсяги купівлі валюти в готівковій формі зросли з $1.3 млрд в січні до $1.5 млрд у березні, а в безготівковій – скоротилися з $0.5 млрд у січні до $0.3 млрд у березні.

Баланс на міжбанківському ринку також покращується, що сприяло зменшенню минулого тижня інтервенцій НБУ з продажу валюти до $126 млн.

Погляд ICU: Покращення балансу готівкового ринку відбувається за рахунок більших обсягів продажу валюти, тоді як загалом обсяги купівлі зберігаються на тому ж рівні – $1.8 млрд на місяць. Але значний приплив готівкової валюти на ринок сприяє ще більшому укріпленню гривні та зближенню курсів у касах банків із курсами для карткових розрахунків та офіційним курсом.

Економіка: Резерви НБУ сягнули одинадцятилітнього максимуму

Валові резерви НБУ різко зросли в березні на 10.4% до $31.9 млрд, що є одинадцятилітнім максимумом.

Різке зростання міжнародних резервів було обумовлено надходженням міжнародної фінансової допомоги. Зокрема, Україна отримала значні кредити від Канади ($1.8 млрд) та ЄС ($1.6 млрд), а також грант від США обсягом $1.3 млрд. Через валютні ОВДП на внутрішньому ринку Україна залучила близько $70 млн. Найбільші відпливи валюти були пов’язані з інтервенціями НБУ на міжбанківському ринку ($1.7 млрд) та поверненням кредиту МВФ ($0.6 млн). До того ж на початку квітня Україна отримала перший транш кредиту від МВФ обсягом $2.7 млрд в рамках нової програми EFF.

Погляд ICU: Міжнародна допомога Україні продовжує надходити чітко за графіком, який визначили міжнародні партнери. Це в поєднанні з суттєвим зниженням інтервенцій НБУ з продажу валюти сприяє поповненню резервів НБУ. Тож Україна має хороші шанси пройти 2023 рік із резервами, що постійно перевищуватимуть $30 млрд.