Ринки: Сильний ринок зайнятості США спростовує близькість рецесії

Високі темпи зростання кількості робочих місць і низький рівень безробіття в США засвідчили, що американський ринок зайнятості досі сильний і не передвіщує близької рецесії. Ринки відреагували на це з полегшенням, також спираючись на більш заспокійливу риторику ФРС.

Згідно із звітом про зайнятість у США, кількість робочих місць у червні зросла на 372 тис. Це засвідчило деяке сповільнення в порівнянні з травнем, але набагато перевищило прогнози у 268 тис. Водночас рівень безробіття залишився на рекордно низьких із часів пандемії значеннях – 3.6%.

Сильний ринок зайнятості надає ФРС більше свободи дій у боротьбі з інфляцією. Проте минулого тижня декілька представників ФРС висловилися на користь дещо м’якшої політики центробанку. Опублікований протокол червневого засідання ФРС черговий раз засвідчив рішучість керівництва в приборканні інфляції, але також відзначив занепокоєність можливими негативними наслідками скорочення економіки.

У результаті перший тиждень липня завершився помітним зростанням ринків. Американські S&P 500 і Nasdaq Composite зросли на 1.9% і 4.6% відповідно. Глобальний All-World FTSE додав 1.5%, а європейський Euro Stoxx – 2.5%. Утім, індекс долара США DXY знову укріпився, цього разу на 1.8% до 107, значною мірою завдяки послабленню євро. Дохідності десятирічних казначейських облігацій зменшились на 20 б.п. до 3.08%. Індекс єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, знизився на 1.1%. Більш детально про фінансові ринки минулого тижня тут.

На ринках сировини минулого тижня бракувало єдиного цінового тренду, навіть у межах окремих сегментів. Так у сегменті енергоносіїв знову жваво зростали ціни на природний газ у Європі й енергетичне вугілля через страхи більших обмежень постачань цих паливних копалин з рф. Водночас знову знижувалися ціни на нафту через побоювання рецесії й ціни на коксівне вугілля через значне охолодження попиту на сталь у Китаї. Слабкий попит також тиснув на ціни на сталь у Чорноморському регіоні, а ціни на мідь додатково страждали через очікування рецесії. Страхи недостатньої пропозиції знову підживлювали ціни на зернові. Більш детально про ринки сировини тут.

Погляд ICU: Ринки сприйняли нові сигнали про стійкий високий попит на робочу силу в США як здебільшого позитивну новину, незважаючи на те, що ФРС тепер відчуватиме менше обмежень й утримуватиме високий темп підвищення ставок. Утім, ринки відчувають себе достатньо готовими до того, щоб і наступного засідання ставки було підвищено на великий крок у 75 б.п. Натомість більше уваги зараз інвестори приділяють так званій кінцевій або нейтральній ставці, якою ФРС має завершити нинішній цикл підвищень. Наразі ф’ючерсні котирування відображають очікування пікової ставки у 3.4% в березні 2023. На початку червня пікова ставка у 4% очікувалась у травні 2023. Цього тижня ринки зосередять увагу на публікації даних споживчої інфляції в США. У разі чітких сигналів її сповільнення оптимістичні очікування ринків можуть укріпитись.

Облігації: Активність ринку ОВДП залишається низькою

Минулого тижня бюджет зміг запозичити всього 128 млн грн, оборот вторинного ринку також залишається на низькому рівні.

На первинному аукціоні минулого вівторка, вперше після підвищення облікової ставки НБУ, Міністерство фінансів дало можливість учасникам розміщення показати бажані рівні відсоткових ставок за гривневими ОВДП. Тому переважна більшість попиту була заявлена за ставками, значно вищими за ті, що є бажаними для Міністерства фінансів. Внаслідок цього було задоволено менше 5% попиту. Переважна більшість розміщених облігацій була продана за неконкурентними заявками, тобто тим інвесторам, що не заявляли бажаний рівень дохідності. Більше деталей в огляді аукціону. Активність на вторинному ринку теж залишається низькою. Обсяг торгів гривневими ОВДП зріс на 26%, але навіть не перевищив 0.5 млрд грн. Усього було укладено 6.6 тис угод, що всього на 0.6 тис більше, ніж за тиждень до цього.

Найбільш стабільними інвесторами, що постійно збільшують вкладення у військові ОВДП, залишаються фізичні особи, які наростили портфель на 347 млн грн, але це все одно значно менше, ніж у травні. Не дуже відстають від них нерезиденти, які купили минулого вівторка 223 млн грн облігацій. А от банки зменшили портфель на 1 млрд грн, і небанківські установи збільшили вкладення в ОВДП усього на 59 млн грн

Погляд ICU: Ринок очікує, що Мінфін може зробити кроки назустріч у частині дохідності ОВДП після того, як отримав інформацію про бажані для інвесторів ставки. Тож навряд чи варто очікувати значного попиту на ОВДП, якщо дохідність не зросте. Ймовірно, Мінфін планує компенсувати низькі обсяги залучень за гривневими паперами розміщенням валютних ОВДП, які будуть запропоновані завтра з трьома термінами обігу від трьох до одинадцяти місяців.

Недостатні обсяги ринкових запозичень знову можуть компенсуватися залученням коштів від НБУ за військовими ОВДП із плаваючою ставкою.

Облігації: Ціни єврооблігацій наблизилися до мінімальних

Минулого тижня ціни українських єврооблігацій продовжували падати й наблизилися до майже впритул до березневих мінімумів, реагуючи на цілу низку новин.

З одного боку, минулого тижня відбулася конференція в швейцарському Лугано, на якій було представлено план із відновлення України та підписано спільну декларацію про підтримку України на шляху відновлення після військової агресії росії.

З іншого боку, на ринку й надалі поширюються чутки про можливу реструктуризацію зовнішнього боргу України. Їх підсилило повідомлення Нафтогазу про те, що компанія наразі здійснює оцінку ліквідності та операційних потреб. Власники тих облігацій компанії, які мають бути погашені вже наступного тижня, інтерпретували це повідомлення як сигнал про потенційну реструктуризацію боргу. Ця новина була сприйнята вкрай негативно, оскільки ще кілька тижнів тому Нафтогаз запевняв, що погашення єврооблігацій буде здійснено вчасно та в повному обсязі. Хоча єврооблігації Нафтогазу не гарантовані державою, можлива реструктуризація боргу цією компанією все ж дасть чіткий і майже однозначний сигнал про те, що єврооблігації уряду також будуть реструктуризовані, зокрема і єврооблігації із погашенням у вересні поточного року.

Тож разом із фактично незмінною ситуацією на фронті тиск на ціни українських єврооблігацій посилився. За підсумками тижня ціни переважно впали до 21-23 центів на долар, що вже фактично відповідає рівню мінімальних цін, які були зафіксовані на початку березня після повномасштабного російського вторгнення. Лише облігації з погашенням цього року коштують значно дорожче, ніж у березні – майже 48 центів на долар.

Погляд ICU: Інвестори все більше очікують, що питання реструктуризації перейде з площини чуток у практичні розмови вже найближчим часом. Як ми й писали в огляді “плюсів” і “мінусів” реструктуризації, повідомлення Нафтогазу стало своєрідним тригером, що визначив ринкові настрої минулого тижня і може залишатися визначальним і надалі.

FX: Гривня знову слабшає

Упродовж минулого тижня курс гривні до долара США знову послабшав як для готівкового обміну, так і для карткових операцій.

Минулого тижня Приватбанк, а згодом і кілька інших банків переглянули свої курси для карткових операцій, наблизивши їх до курсу готівкового обміну. Але ослаблення не оминуло й готівковий ринок.

За тиждень середній курс для карткових операцій послабшав з 30.1-32.9 грн/$ до 31-33.6 грн/$, а на готівковому ринку курс ослабився з 34.9-35.6 грн/$ до 35.3-36.1 грн/$.

На міжбанківському ринку потреба у валюті майже не змінилася, і НБУ був змушений знову продати $1 млрд з резервів за тиждень. Причому майже половина цих інтервенцій відбулася у вівторок, коли ринок відпрацьовував угоди і за понеділок, який у США був вихідним через День незалежності.

Погляд ICU: Повернення податків та мит на імпорт не дало очікуваного ефекту та не знизило попит на міжбанку на іноземну валюту. Протягом вихідних спостерігалося подальше подорожчання іноземної валюти на готівковому ринку. Це може підсилити очікування подальшої девальвації гривні та спровокувати нову хвилю попиту на іноземну валюту. Тому валютний ринок буде турбулентним найближчим часом.

Економіка: Річна інфляція різко зросла у червні

Річна інфляція прискорилася помітно у червні та сягнула 21.5% порівняно із 18.0% у травні. Базова інфляція прискорилася до 15.2% р/р з 13.8%.

У місячному вимірі інфляція сягнула 3.1%, оскільки ціни на продукти харчування продовжували прискорюватися та забезпечили 1.4вп місячної споживчої інфляції у червні. Зростання цін відбулося для широкої групи товарів, і переважно є наслідком зростання вартості виробництва. Зростання цін на транспорті послуги було другим за важливістю чинником інфляції та забезпечило 1.0вп загального приросту цін. Ключова причина – зростання вартості пального на 21.3% у місячному вимірі та 90.9% у річному вимірі.

Погляд ICU: Несподівано різке прискорення споживчих цін у червні означає, що індекс споживчих цін наприкінці 2022 року може бути ближчим до верхньої межі діапазону нашого поточного прогнозу, що становить 25-30%. Інфляційний тиск в Україні залишається високим та стійким через зростання собівартості продуктів харчування та значне здорожчання вартості доставки товарів. Ми очікуємо, що інфляція надалі прискориться і залишатиметься в діапазоні 25-30% протягом наступних 18 місяців, оскільки економіка в цей період поступово пристосовуватиметься до слабшої гривні та високих цін на енергоносії.

Економіка: Резерви НБУ знижуються темпами, що викликають занепокоєння

Валові резерви НБУ скоротилися на 9.3% у червні до $22.8 млрд після того як вони знизилися на 6.8% у травні.

Значні інтервенції з продажу іноземної валюти Національним банком були ключовим фактором зниження резервів – НБУ змушений був продати $4.0 млрд, щоб задовольнити надлишковий попит на міжбанківському ринку. Підтримка резервів забезпечувалася завдяки запозиченням уряду у розмірі $2.8 млрд, проте водночас уряд у НБУ сукупно зробили платежі за валютним боргом у розмірі $1.0 млрд.

Погляд ICU: Темпи зниження резервів НБУ викликають занепокоєння. Обсяги продажу валюти Національним банком для збалансування валютного ринку були значно вищими, ніж ми очікували. Водночас притік міжнародної фінансової допомоги залишався значно меншим за обсяги, що потрібні для підтримання резервів на незмінному рівні. Значні та стійкі дисбаланси на міжбанківському валютному ринку ще більше посилюють аргументи на користь керованого послаблення курсу гривні. Наразі НБУ не дав жодних сигналів про те, коли це може відбутися.