Ринки: Ринки бачать підбадьорливі сигнали у риториці центробанків

ФРС, ЄЦБ і Банк Англії минулого тижня підняли ставки відповідно до прогнозів. Водночас у супровідних коментарях керівництва центральних банків ринки побачили сигнали про нижчі за попередні прогнози ставки. Це призвело до ралі ринків акцій і особливо облігацій.

ФРС підвищила ставки на 25 б.п. Голова американського центробанку Джером Пауелл уперше визнав, що інфляція в США нарешті почала сповільнюватись. Він також висловив меншу, ніж очікувалося, стурбованість через рецесію, яку може викликати жорстка монетарна політика. Крім того, Пауелл заявив, що не бачить суттєвого пом’якшення загальних фінансових умов через зростання вартості ринкових активів з початку року. Це викликало на ринках значне полегшення, адже багато учасників побоювалися, що швидке зростання вартості ринкових активів на початку року спонукає центральний банк до жорсткіших кроків.

ЄЦБ підняв ставки на 50 б.п. і попередив про плани вдатися до аналогічного підвищення в березні. Водночас президентка банку Крістін Лагард заявила, що перспективи інфляції виглядають зараз більш збалансованими. Попередні січневі дані дійсно показали сповільнення росту індексу споживчих цін Єврозони до 8.5% р/р – цей показник інфляції виявився нижче за очікування. Проте незабаром дані можуть бути переглянуті з урахуванням даних з Німеччини.

Банк Англії також підняв ставки на 50 б.п., але покращив свої економічні прогнози. Голова центрального банку Ендрю Бейлі попередив про плани й надалі підвищувати ставки. Водночас тональність коментарів Бейлі була м’якшою, ніж у його грудневому виступі, і він також не став заперечувати коректність поточних ринкових прогнозів ставок.

Наслідком виступів керівників центральних банків стало жваве ринкове ралі. Утім, наприкінці тижня настрої різко погіршилися через дані січневого звіту про зайнятість у США. Згідно зі звітом чисельність зайнятих в секторах промисловості та послуг підскочила на 517 тис., набагато перевищивши прогнози економістів. Рівень безробіття склав 3.4%, що стало найнижчим показником з 1969р. Таке сильне зростання зайнятості може спонукати ФРС тримати ставки вище і довше.

Незважаючи на п’ятничний відкат, провідні фондові індекси світу значно зросли за підсумками тижня. У США S&P 500 піднявся на 1.6%, а Nasdaq Composite – на 3.3%. Глобальний All-World FTSE зріс на 0.9%, а Європейський Euro Stoxx – на 1.2%. Водночас казначейські облігації США встигли за п’ятницю втратити всі надбання ралі. У результаті дохідності десятирічних облігацій зросли на 2 б.п. до 3.52%, а дворічних – на 9 б.п. до 4.29%. Індекс долара США DXY виріс на 1% до 102.9. Індекс єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, зріс на 0.3%. Більш детально про події на фінансових ринках минулого тижня можна дізнатися тут.

На відміну від ринків акцій, на сировинних ринках переважали негативні цінові тренди. Головними чинниками були загальне зниження апетиту до ризиків після публікації звіту про зайнятість у США, укріплення долара, а також зменшення градусу оптимізму щодо відкриття Китаю після жорстких обмежень проти COVID. Ціни на нафту падали під додатковим тиском високих комерційних запасів у США, а також високої невизначеності внаслідок введення нових антиросійських санкцій. У неділю вступило в силу ембарго ЄС на морський імпорт російських нафтопродуктів, якщо їхні ціни перевищують $100 за барель для преміальних відносно сирої нафти продуктів (дизель, авіагас тощо) і $45 за барель для дисконтних продуктів (мазут, бітум і т.п.).

Погляд ICU: Ринки знову намагалися побачити в риториці центральних банків лише позитивні моменти. Коментарі ФРС і ЄЦБ переконали трейдерів та інвесторів, що їхні оптимістичні очікування повільнішої інфляції є правильними. Поза увагою ринків залишилося те, що регулятори досі стурбовані високою інфляцією й не змінили своїх намірів продовжити підвищення ставок, аж поки вони не досягнуть прийнятних рівнів. Нові свідчення перегрітого ринку зайнятості, що надійшли минулої п’ятниці, можуть прискорити переосмислення ринками перспектив монетарної політики.

Наслідки введення цінових «стель» для російських нафтопродуктів для ринку залишаються важко передбачуваними. Висока залежність ЄС від російських поставок може призвести до зростання цін на паливо в регіоні. Утім, накопичені в очікуванні санкцій запаси, а також переорієнтація на поставки з Близького Сходу та Індії пом’якшать ефект на ціни. Для росії ці обмеження означатимуть різке скорочення виробництва нафтопродуктів, втрати від якого лише частково зможуть бути компенсовані постачанням сирої нафти на НПЗ Індії, Китаю та інших азіатських країн.

Облігації: Висока активність вторинного ринку ОВДП зберігається

Минулого тижня обсяг торгів на вторинному ринку встановив новий рекорд, і знову основний внесок могли зробити саме нерезиденти, але не обійшлося й без банків.

Минулого тижня Мінфін розмістив ще 10 млрд грн облігацій, що можуть використовуватися банками для покриття частини обов’язкових резервів (деталі в огляді аукціону). Тож саме цей випуск із погашенням у травні 2025 року став одним із лідерів торгів на вторинному ринку, оскільки банки-дилери могли перепродавати частину придбаних на аукціоні облігацій іншим банкам. Загалом за цими ОВДП було укладено 43 угоди на 3.1 млрд грн.

Найбільше ж торгувалися випуски облігацій, що, ймовірно, знаходяться в портфелях нерезидентів. Особливо це стосується облігацій із погашенням у лютому 2025 року та травні 2026 року. З дворічними ОВДП укладено було 225 угод на 2.5 млрд грн, а з трирічними 21 угоду, але аж на майже 1.9 млрд грн. Найімовірніше, ця категорія інвесторів і надалі готується до можливості репатріювати погашення після 1 квітня. Адже ще два відносно коротких випуски торгувалися у великих обсягах: із погашенням 19 квітня цього року, де було 44 угоди на 2.3 млрд грн, і в травні цього року на 1.6 млрд грн за підсумками 152 угод.

Як наслідок, загальний обсяг торгів ОВДП минулого тижня встановив новий рекорд у сумі 13.2 млрд грн, що на понад мільярд гривень більше, ніж за попередній тиждень.

Водночас варто зазначити, що загалом портфель гривневих ОВДП у власності нерезидентів скоротився на 1.2 млрд грн, що потенційно може відображати продаж довгих ОВДП у розрахунку придбати нові коротші облігації вже цього тижня.

Погляд ICU: Бажання частини нерезидентів максимально оперативно репатріювати кошти збільшило активність ринку та обсяги торгів. Водночас банки прагнуть якомога швидше покрити частину обов’язкових резервів за допомогою спеціальних ОВДП, тож активно беруть участь у первинних розміщеннях та торгівлі ними на вторинному ринку одразу після аукціону. Мінфін планує розмістити завтра всього 5.5 млрд грн “резервних” облігацій, тож і обсяг торгів ними цього разу може зменшитися.

FX: Готівкова гривня продовжує незначно коливатися

На готівковому ринку минулого тижня гривня незначно укріпилась, тоді як на міжбанківському ринку активність зросла й потребувала збільшення інтервенцій НБУ.

За минулий тиждень у найбільших роздрібних банках курс гривні посилився на 0.6% із 39.8-40.5 грн/$ до 39.6-40.3 грн/$, що загалом вже неодноразово спостерігалося минулого року й залишається в межах вже звичних коливань неподалік рівня 40 грн/$.

Варто зазначити, що в січні населення продовжило збільшувати купівлю безготівкової валюти. За місяць обсяг придбання склав майже $524 млн, що на $73 млн, або 16%, більше, ніж у грудні минулого року, або більш ніж учетверо порівняно з серпнем 2022 року, який був першим місяцем після дозволу НБУ купувати валюту для розміщення на депозитах. Частина цієї валюти після завершення терміну дії депозиту, ймовірно, потрапляє на готівковий ринок.

Водночас обсяги купівлі населенням готівкової валюти в січні зменшилися на 11% до $1.27 млрд, тоді як продаж готівки зменшився на 10%, до $1.07 млрд. Загальне сальдо операцій населення з валютою, готівковою і безготівковою разом, залишається на користь купівлі, яка перевищила продаж у січні на $564 млн.

На міжбанківському валютному ринку минулого тижня зросла активність як серед клієнтів банків, так і серед банків. Обсяги купівлі валюти клієнтами декілька днів перевищували обсяги продажу більш як на $100 млн, тоді як банки досить активно також купували валюту, особливо наприкінці місяця. Це змусило НБУ збільшити чисті продажі валюти з резервів до $783 млн.

Погляд ICU: Готівкова гривня укріплювалася більшу частину минулого тижня, що, найімовірніше, є наслідком збільшення обсягу валюти, яку продавало населення, тоді як купівля валюти населенням більшу частину минулого тижня залишалася близькою до звичних рівнів. Міжбанківський ринок залишається під цілковитим контролем НБУ, а дисбаланси на ньому на вже звичних від початку року рівнях.

Економіка: Зовнішні рахунки України були майже збалансовані у 2022 році

Поточний рахунок України покращився до $8.6 млрд у 2022 році завдяки щедрим бюджетним грантам з-за кордону, тоді як дефіцит фінансового рахунку сягнув $11.6 млрд.

Торговельний баланс України суттєво погіршився минулого року. Дефіцит торгівлі товарами різко зріс до $14.6 млрд, адже експорт впав на 35% р/р., тоді як імпорт скоротився лише на 20%. Баланс торгівлі послугами теж став глибоко дефіцитним через значні витрати українських біженців за кордоном: ці витрати обліковувалися як імпорт туристичних послуг для цілей складання платіжного балансу. Проте величезний дефіцит торгівлі було більш ніж компенсовано переказами мігрантів, гуманітарною допомогою та грошовими трансфертами до українського бюджету від іноземних урядів.

Відпливи капіталу через фінансовий рахунок різко зросли через виведення капіталу приватним сектором через офіційні та тіньові канали. Відпливи приватного капіталу лише частково були компенсовані кредитами, які уряд отримав з-за кордону. Загалом же зовнішні рахунки України були майже збалансовані, а невеличкий дефіцит було перекрито за рахунок резервів НБУ, які скоротилися за рік на $2.4 млрд до $28.5 млрд.

Погляд ICU: Ми очікуємо, що цього року зовнішні рахунки України залишатимуться майже збалансованими попри подальше значне погіршення балансу торгівлі та збереження відпливу приватного капіталу. Іноземні гранти та кредити залишатимуться критично важливими для того, щоб Україна й надалі могла уникати кризи платіжного балансу, НБУ зберігав належний рівень резервів, а гривня залишалася відносно стабільною. За оцінками уряду, країни-партнери та міжнародні фінансові організації можуть надати Україні наступного року до $40 млрд фінансової допомоги.

Економіка: Державний борг зріс на 14% у 2022 році

Державний борг України зріс минулого року на 13.7% до $111.3 млрд.

У гривневому ж еквіваленті борг зріс на 52%, а його співвідношення до ВВП було в діапазоні 80-90% наприкінці року, залежно від оцінок номінального ВВП.

Україна отримала значні обсяги міжнародної фінансової допомоги минулого року – близько $32 млрд, і приблизно 60% такої допомоги надійшло у формі кредитів уряду. Найбільшими надавачами допомоги були США та ЄС.

Погляд ICU: Державний борг України суттєво зріс протягом 2022 року, оскільки уряд змушений був залучати кредити на фінансування значних видатків під час війни. Майже весь борг, що був наданий Україні минулого року, надійшов у формі пільгових кредитів зі строками, що часто становлять кілька десятиліть, та зі ставками, які є символічними або ж нульовими. Саме тому ці нові запозичення навряд чи створюватимуть тиск на ліквідність уряду в осяжному майбутньому. Найбільший ризик, який наразі пов’язаний із поточною структурою державного боргу, – це велика частка валютних кредитів – до 67% – адже їх гривневий еквівалент може різко зрости в разі послаблення гривні. Ми очікуємо суттєвих зовнішніх запозичень і протягом 2023 року, проте співвідношення державного боргу до ВВП наприкінці року, ймовірно, буде близьким до 90% завдяки швидкому зростанню номінального ВВП через інфляцію та лише помірній девальвації гривні.