Ринки: Страхи вищих ставок і рецесії далі продавлюють ринки

Минулий тиждень став третім поспіль тижнем розпродажів ризикових активів через побоювання подальшого підвищення ставок, економічної рецесії та ескалації енергетичного протистояння Заходу з рф.

Загальний негативний настрій продовжував панувати на ринках після виступу голови ФРС Джерома Пауелла позаминулої п’ятниці. Тоді Пауелл на конференції в Джексон Хоулі наголосив на необхідності надалі агресивно підвищувати ставки. Цей негативний настрій підсилювали все нові порції невтішних макроекономічних даних. У Китаї дані опитувань промислової активності PMI за серпень виявилися дещо ліпшими, ніж місяць тому, проте все одно засвідчили погіршення ділових очікувань. Аналогічні ж індекси PMI в Єврозоні та Великобританії погіршились. Водночас споживча інфляція в Єврозоні прискорилася до 9.1% з 8.9% р/р у липні, що вище консенсус-прогнозу 9%. Навіть без найбільш волатильних енергетичної і продовольчої складових європейська інфляція прискорилася до 5.5% з 5.1% у липні. Це спонукало ринки переглянути прогнози підвищення ставок ЄЦБ і віддати найбільшу ймовірність підвищенню на 75 б.п.

Одною з найбільш очікуваних подій минулого тижня була публікація звіту про зайнятість у США. Згідно зі звітом, американські роботодавці найняли в серпні більше працівників, ніж очікувалося. Проте сповільнення темпів найму, помірне зростання зарплат і зростання рівня безробіття засвідчили, що ринок праці почав усе ж таки охолоджуватись. Це, з одного боку, дозволяє ФРС не робити занадто різкого підвищення ставок, а з іншого, підкріплює надії на те, що ФРС своєю жорсткішою політикою може сповільнити економіку, але не довести її до рецесії. Втім, позитивний ефект від звіту на ринку виявився дуже швидкоплинним. До того ж, під кінець минулої п’ятниці ринки шокувала заява газпрому про припинення постачання природного газу до Європи через газопровід Північний потік-1 (ПП-1).

У підсумку фондові індекси знизилися вже третій тиждень підряд. Американські S&P 500 і Nasdaq Composite впали на 3.3% і 4.2% відповідно. Глобальний All-World FTSE знизився на 3.3%, а європейський Euro Stoxx на 2.6%. Індекс долара США DXY укріпився ще на 0.7% до 109.5 – рекордно високого рівня за останні двадцять років. Дохідності десятирічних казначейських облігацій зросли ще на 14 б.п. до 3.19%. Індекс єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, впав на 2.7%. Більше деталей про події на фінансових ринках минулого тижня – тут.

Посилення страхів рецесії у свою чергу надало новий імпульс страхам ще слабкішого глобального попиту на сировину. За винятком вугілля, ціни на всі сировинні товари за підсумками тижня знизились. Ціни на природний газ у Європі (-37%) майже повністю відіграли назад свій стрибок позаминулого тижня після того, як ринки врешті звернули увагу на дострокове заповнення європейських газосховищ на 80% і на звіти газових операторів про заплановане відновлення роботи ПП-1. У п’ятницю газовий ринок уже не встиг відреагувати на заяву газпрому про продовження простою газопроводу. Слабкі показники PMI в Китаї стали додатковим тягарем для цін на залізну руду (-9%) і промислові метали. Більше деталей про події на сировинних ринках минулого тижня – тут.

Погляд ICU: Загрози швидкого підвищення ставок, рецесії й енергетичної кризи продовжать лихоманити ринки й цього тижня. Блокування росією роботи ПП-1 ще може спричинити високу волатильність на газовому ринку, яка також має потенціал передатися до ринків фінансових. Утім політичні лідери ЄС уже заявили про готовність блоку повністю відмовитися від російських поставок у найближчі місяці, а на засіданні у цю п’ятницю міністри енергетики ЄС шукатимуть засоби приборкати ціни на газ та електроенергію.

Облігації: Активність ринку ОВДП залишається низькою

Минулого тижня внутрішні запозичення збільшилися, але залишаються на дуже низькому рівні, що не дозволяє навіть рефінансувати поточні погашення.

На останньому літньому аукціоні до бюджету було залучено майже 4 млрд грн, але всього 323 млн грн у національній валюті й решту – в іноземній. Особливо допомогли збільшити залучення валютні інструменти з правом дострокового погашення. Більше деталей в огляді аукціону.

Такі обсяги позик не дозволяють Мінфіну навіть рефінансувати виплати за ОВДП. У перші два місяці після повномасштабного вторгнення до бюджету залучалося більше, ніж було погашень, і навіть вдалося скоротити обсяг нерефінансованих виплат із початку року. Але вже з травня погашалося більше, ніж вдавалося запозичити, і з кожним місяцем така різниця збільшувалася, а загальний обсяг нерефінансованих погашень із початку року зростав ще більше. Якщо за перші два місяці цього року на очікуваннях ескалації бойових дій на сході країни не вдалося рефінансувати 30 млрд грн погашень у гривні, то за пів року від повномасштабного вторгнення росії в Україну цей обсяг зріс до 87 млрд грн. Також не рефінансовано з початку року майже мільярд доларів та 78 млн євро погашень.

Але притік інвестицій у гривневі ОВДП знизився не тільки на первинному ринку, а й на вторинному, особливо в сегменті звичайних (невійськових) ОВДП. Якщо обсяги угод на вторинному ринку з військовими ОВДП зменшилися несуттєво, з 359 млн грн до 328 млн грн, то за звичайними облігаціями обсяг торгів скоротився з 3 млрд грн до 1.3 млрд грн.

Погляд ICU: Низькі ставки за ОВДП на первинному ринку та можливість більш широкого вибору облігацій на вторинному ринку не сприяють збільшенню запозичень до бюджету. За валютними ОВДП також не вдається навіть забезпечити рефінансування поточних погашень. Тож по суті Мінфін перестав покладатися на внутрішній ринок як на джерело фінансування дефіциту бюджету. До кінця року дефіцит фінансуватиметься за рахунок міжнародної фінансової допомоги та продажу ОВДП Національному банку.

Облігації: Українські єврооблігації під глобальним тиском

Минулого тижня ціни на українські єврооблігації знижувалися, відображаючи загальну ведмежу тенденцію на ринках облігацій.

Очікування підвищення ставок центральними банками спричинило зниження цін на облігації на глобальному ринку, що не могло оминути країни, які розвиваються, і відповідно Україну.

За минулий тиждень ціни на єврооблігації втратили більше 10% і впритул наблизилися до мінімальних значень, що були напередодні оголошення результатів голосування інвесторів щодо відкладення виплат, хоча за деякими з них впали навіть нижче. Переважно єврооблігації України оцінювалися в п’ятницю у 18-28 центів на долар.

Погляд ICU: Зараз Україна знаходиться переважно під впливом глобальних ринків, оскільки питання реструктуризації й ризику дефолту відкладено принаймні на два роки, а події на фронті вже не є визначальними для інвесторів. Тому ми очікуємо, що ціни можуть ще знизитися найближчим часом, поки в інвесторів не почне відновлюватися апетит до високоризикових паперів.

FX: Валютний ринок тримає баланс

Минулого тижня валютний ринок залишався в хиткій рівновазі без особливих коливань як на міжбанківському ринку, так і в роздрібному сегменті.

Національний банк зменшив інтервенції до $239 млн минулого тижня, оскільки пропозиція серед клієнтів банків збільшилася, ймовірно, знову через продаж валюти Мінфіном для фінансування поточних потреб бюджету. Також збільшенню пропозиції, ймовірно, сприяло відновлення експорту зернових та олійних культур через чорноморські порти.

Готівковий ринок валюти також був досить збалансований із невеликими коливаннями та незначною у підсумку зміною курсу обміну готівкової валюти. Курс гривні до долара США в 10 найбільших банках майже не змінився й залишався неподалік від 40 грн/$.

Погляд ICU: Безготівковий валютний ринок усе ще потребує інтервенцій НБУ чи продажу валюти Мінфіном і не може балансуватися самостійно. Натомість готівковий ринок уже другий тиждень досить збалансований із мінімальними коливаннями. За збереження поточної, відносно стабільної ситуації в країні особливих змін на валютному ринку ми не очікуємо.

Економіка: Державний борг суттєво знизився в доларовому еквіваленті

У липні державний борг України зменшився на 8% у доларовому еквіваленті до $96.8 млрд через одноразову девальвацію гривні.

Україна не мала жодних помітних зовнішніх запозичень у липні, адже майже вся міжнародна допомога надходила у формі грантів уряду. Внутрішні запозичення були забезпечені переважно купівлею Національним банком військових ОВДП на загальну суму 30 млрд. грн.

Девальвація гривні наприкінці липня (долар подорожчав на 25%) була єдиним фактором, що значно змінила показники державного боргу: він зріс на 15% у гривневому еквівалентів та знизився на 8% у доларовому еквіваленті. Частка гривневих інструментів у загальному державному боргу скоротилася до 33.9% з 38.5% у червні.

Погляд ICU: Наприкінці липня співвідношення державного боргу до прогнозного ВВП у 2022 році становила 78%. Ми очікуємо його подальше зростання приблизно до 90% наприкінці 2022 року.

Економіка: Профіцит поточного рахунку значний завдяки грантам

Баланс поточного рахунку склав у липні $1.3 млрд ($1.9 млрд за 12 місяців) завдяки значним грантам, які отримав уряд.

Місячний дефіцит торгівлі товарами був рекордно великим від початку повномасштабної війни, на рівні $2.0 млрд, тоді як дефіцит торгівлі послугами залишився практично таким же, як і в червні, – $1.2 млрд. Значний дефіцит торгівлі було більш ніж компенсовано переказами мігрантів у розмірі $1.3 млрд та грантами уряду від міжнародних партнерів загальним обсягом $2.9 млрд.

Водночас зберігся значний дефіцит фінансового рахунку, $1.6 млрд, через зростання торгових кредитів та зняття готівкової іноземної валюти з гривневих рахунків населення. Обсяг торгових кредитів зріс на $0.8 млрд – це приблизно двократне падіння порівняно з червнем, проте все ще великий показник. Темпи відпливу валюти з банківського сектору (зняття готівки) залишилися практично незмінними порівняно із червнем – $1.0 млрд. У липні не було значних надходжень кредитів на рахунки уряду.

Оскільки дефіцит фінансового рахунку приблизно врівноважив профіцит поточного рахунку, резерви НБУ знизилися несуттєво в липні – на 2% до $22.4 млрд.

Погляд ICU: Липнева статистика платіжного балансу свідчить, що економіка залишається вкрай залежною від міжнародної фінансової допомоги, яка надавалась у значних обсягах переважно у формі грантів. Водночас не варто вважати, що показники липня будуть зберігатися й надалі. Для цього є дві вагомі причини. По-перше, перші три тижні липня економіка ще працювала із довоєнним обмінним курсом, і лише наприкінці липня НБУ його послабив (долар став на 25% дорожчим). Слабша гривня, ймовірно, допомогла покращити показники торгового балансу в наступних періодах. Також слабший курс міг посприяти уповільненню темпів зростання торгових кредитів, оскільки експортери могли завести валютну виручку в Україну, щоб продати її за більш вигідним курсом після девальвації. По-друге, в серпні набрав оберти експорт зернових та олійних культур завдяки угоді, що допомогла розблокувати окремі чорноморські порти. Зростання експорту агропродукції також може посприяти стійкому покращенню балансу торгівлі до кінця року. Непрямі індикатори свідчать, що зовнішні дисбаланси дійсно були вже значно меншими в серпні порівняно з липнем.

Ми очікуємо, що в період до кінця року відпливи капіталу через фінансовий рахунок будуть приблизно врівноважені профіцитом поточного рахунку завдяки міжнародній допомозі. Тож ми прогнозуємо, що резерви НБУ наприкінці року будуть близькими до липневих показників.