Ринки: Сильна звітність компаній стримує страхи вищих ставок

Незважаючи на побоювання ще швидшого підвищення ставок, сильні корпоративні звіти і позитивні макроекономічні статдані дозволили більшості фондових індексів зрости за минулий тиждень.

Ф’ючерсні котирування ставок федеральних фондів вже передбачають, що ФРС підніматиме ключові ставки п’ять разів цього року, хоча ще пару тижнів тому враховували чотири підвищення. Водночас декілька провідних інвестиційних банків вже очікують шість і більше підвищень. На користь рішучіших дій ФРС свідчили і дані US Labor Department з ринку зайнятості США: вони показали подальше стрімке зростання робочих місць у грудні і значно перевищили очікування аналітиків. Покращення ситуації з зайнятістю є одним із ключових критеріїв, що впливають на рішення ФРС зі згортання стимулів.

У четвер негативний сюрприз ринкам надав ЄЦБ: політика центробанку наразі залишилася без змін, але риторика його голови Крістін Лагард значно пожорсткішала, зокрема зникли твердження про «дуже малу ймовірність підняття ставок» цього року. Це спонукало низку інвестбанків переглянути свої прогнози й очікувати першого підняття ставки ЄЦБ вже у грудні цього року, а не протягом наступного. Також у четвер Банк Англії, як і очікувалось ринками, вирішив підняти ставки другий раз поспіль, ще на 25 б.п. до 0.5%.

Утім, сильна звітність корпорацій за 4кв21, особливо компаній у секторі інформаційних технологій, значно підтримала фондові індекси минулого тижня. Згідно з даними Refinitiv, станом на кінець минулого тижня відзвітували вже 278 компаній із індексу S&P 500, і результати 78% цих компаній перевищили очікування аналітиків. Значно збільшилися прибутки компаній Exxon, Amazon, Snap, Pinterest, UBS. Водночас розчарували і додали значної волатильності на ринках фінансові звіти і супровідні коментарі компаній Meta Platforms, PayPal.

У підсумку ж минулий тиждень для американських фондових індексів виявився найкращим з початку року: S&P 500 і Nasdaq Composite зросли на 1.5% і 2.4% відповідно. Глобальний FTSE All-World піднявся за тиждень на 1.9%. Набагато гірше через зміну риторики ЄЦБ почував себе європейський індекс Euro Stoxx, який відступив на 0.7%. Різкі зміни в очікуваннях підняття ставок ФРС відчутно вдарили по вартості казначейських облігацій США – дохідності десятирічних паперів стрибнули за тиждень на 14 б.п. до 1.91%. Водночас індекс долара США – DXY – знизився на 1.8% до 95.49. Індекс єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBIV, знизився на 0.7% до 104.3.

Сировинні ринки минулого тижня демонстрували змішану динаміку. Дефіцит постачань морем продовжував підтримку цін на коксівне (+6%) й енергетичне вугілля (2%). Стрімко подолали поріг у $90 за барель ціни на нафту (+4%): блок ОПЕК+ узгодив чергове підвищення планового видобутку в березні, але ніяк не вирішив проблеми невиконання попередніх планів своїми найслабкішими країнами-учасниками. Нездатність ключових експортерів задовольнити помітне зростання світового попиту на нафту може спричинити подальше зниження її комерційних запасів у західних країнах. У лідерах падіння були ціни на природний газ у Європі на тлі збільшення обсягів прокачки газу Росією до Європи і наближення теплішої погоди у регіоні.

Погляд ICU:

Перспективи підняття ключових ставок продовжать значно впливати на фінансові ринки, і наразі ризики більш агресивного згортання стимулів банками залишаються високими. Позитивний вплив корпоративної звітності на фондові індекси, ймовірно, триватиме і цього тижня, втім інвестори прискіпливо вивчатимуть оцінки найближчих перспектив бізнесу, надані менеджментом компаній. До того ж, частина ринкових спостерігачів уже усвідомлює, що цей звітний сезон може бути останнім у черзі квартальних сезонів з високим ростом прибутків через припинення ефекту низької бази порівняння часів пандемічної кризи. Інвестори фокусуватимуться на інфляційних даних із США: перевищення очікувань зі споживчої інфляції за січень може спонукати ФРС діяти ще рішучіше.

Облігації: Ринок єврооблігацій поступово заспокоюється

Минулого тижня зниження дохідностей українських єврооблігацій тривало, адже страхи інвесторів щодо прямого вторгнення Росії в Україну поступово зменшувалися.

Ринок єврооблігацій поступово заспокоюється, отримуючи все більше інформації про дипломатичні кроки для протидії російській агресії. Хоча загалом кількість військ, накопичених Російською Федерацією біля кордону, залишається ще досить великою.

За минулий тиждень Україну відвідали прем’єр-міністр Великобританії та Президент Туреччини, прозвучали заяви про підготовку тристороннього союзу України з Польщею та Сполученим королівством. Також початок Олімпійських ігор та візит Президента Росії до Пекіна значно знизив градус інформаційних атак на Україну.

Загалом зменшення побоювань активних бойових дій посприяло тому, що дохідності єврооблігацій знизилися до 9.5-13.3% з 10.4-26.6% два тижні тому.

Погляд ICU:

Загалом увага світової спільноти найближчим часом буде більше прикута до Олімпійських ігор і кількість негативу щодо України в інформаційному полі має зменшуватися. Тому ринки можуть ще поступово скорочувати розпродаж, і не виключено, що більше інвесторів скористаються можливістю придбати українські єврооблігації з досить привабливою дохідністю. Як наслідок, дохідності можуть ще знизитися.

FX: Гривня тримає курс на укріплення

Після досягнення наприкінці січня семирічного мінімуму гривня за минулий тиждень відновила позиції до 28.12 грн/$, і продовжить укріплення цього тижня.

Загальне зниження гостроти заяв про можливу агресію Росії й активізація продавців валюти дозволили курсу гривні посилитися на 2% за минулий тиждень. Тож із початку року гривня ослабла відносно долара на помірні 3.1% та укріпилася на 2.7% порівняно із піковим падінням, зафіксованим 27 січня цього року.

Збалансованість валютного ринку покращилася, загальні обсяги торгів зменшилися, а обсяг пропозиції зріс і навіть переважав попит. Особливо це було помітно минулого понеділка, коли НБУ викупив із ринку $178 млн у резерви. Всього за тиждень у резерви було викуплено майже $334 млн іноземної валюти.

Погляд ICU: Збільшення пропозиції при загальному зменшенні обсягу торгів свідчить про зменшення побоювань подальшої ескалації агресії Росії і зниження девальваційних очікувань. Тому експортери збільшили присутність на валютному ринку, тоді як попит гравців, що агресивно купували валюту, вже було задоволено. Нерезиденти навіть зменшили темпи виходу з ОВДП, тож і з їхнього боку попит на валюту теж знизився. Тому за поточних умов ми очікуємо, що гривня продовжить поступовий рух до укріплення й цього тижня.

Економіка: ВВП України зріс на 3.3% у 2021 р.

Темпи зростання ВВП суттєво прискорилися у 4кв21 до 5.9% р/р, що, за нашими оцінками, означає зростання ВВП за весь 2021 р. на 3.3%.

Приріст ВВП виявився вищим за наші очікування: ми прогнозували зростання на 5.0% у 4кв21 та на 2.9% за результатами повного 2021 р.

Погляд ICU:

Попри те, що фактичне зростання ВВП було вищим за наші прогнози, ми вважаємо показники економічного зростання низькими. У 2020 р. ВВП скоротився на 3.8%, що створило дуже сприятливу статистичну базу для відновлення економіки. За нашими оцінками, сільське господарство забезпечило понад 1.5 в.п. із 3.3% приросту ВВП через прямі та непрямі ефекти завдяки високому врожаєві.

Приріст реального ВВП понад 3% означає, що Україна буде здійснювати платежі за варантами (VRI) у 2кв23. Наш попередній розрахунок показує, що кожна 0.1% приросту реального ВВП понад 3.0% (але не вище 4.0%) означає виплати на рівні $27-29 млн у 2023 р. залежно від фінального значення дефлятора ВВП та майбутнього обмінного курсу гривні напередодні виплат. Це означає, що дохідність на ту суму єврооблігацій, яка була конвертована у варанти під час реструктуризації, становитиме трошки більше ніж 2.5%.

Ми очікуємо, що економічне зростання залишатиметься слабким у 2022 р. З огляду на багато факторів ризику, серед яких високі ціни на енергоносії, сповільнення внутрішнього попиту та сповільнення зростання економік основних торговельних партнерів України. Поточна ескалація конфлікту Росією створює ще один фактор ризику, що суттєво погіршує впевненість бізнесу й інвесторів та може призвести до відтермінування великих інвестиційних проєктів. Ми очікуємо, що ВВП зросте на 3.2% у 2022 р.

Економіка: Поточний рахунок став дефіцитним на рівні 1% ВВП

Баланс поточного рахунку став від’ємним у 2021 році на рівні 1.0% ВВП ($2.1 млрд), що є помітним погіршенням порівняно з профіцитом 3.4% ВВП у 2020 р.

Погіршення балансу передусім було обумовлено стрімким зростанням прибутків, які нерезиденти отримали від прямих іноземних інвестицій (що є частиною балансу первинних доходів на графіку). Загальні прибутки сягнули $15.2 млрд проти $3.9 млрд роком раніше. Такий стрімкий приріст прибутків переважно став наслідком сприятливих цінових умов на зовнішніх ринках та пов’язаного з цим покращення фінансових показників компаній. Водночас таке погіршення рахунку доходів від прямих інвестицій було частково компенсовано зростанням переказів мігрантів на 28% р/р до $15 млрд (7.5% ВВП). Дефіцит торгівлі товарами та послугами залишився практично незмінним на рівні 1.5% ВВП, оскільки стрімке зростання експортних надходжень було нівельоване високими темпами приросту споживчого та інвестиційного імпорту.

Баланс фінансового рахунку був позитивним на рівні $2.6 млрд переважно завдяки припливу прямих іноземних інвестицій ($6.0 млрд або 3.0% ВВП). Проте понад 80% цього припливу – це не що інше, як реінвестиції заробленого в Україні прибутку. Позитивне сальдо фінансового рахунку повністю перекрило дефіцит поточного рахунку, але додаткову підтримку економіка отримала від надходжень коштів МВФ ($2.7 млрд від розміщення спеціальних прав запозичень мінус $0.7 млрд чистих виплат за кредитами фонду).

Погляд ICU:

Ми очікуємо погіршення балансу поточного рахунку в 2022 р. через високі ціни на енергоносії та нижчі в річному вимірі ціни на ключові товари українського експорту. За нашими прогнозами, дефіцит поточного рахунку сягне 2.3% ВВП, проте зараз ми вбачаємо ризики для такого прогнозу в бік погіршення. Фінансовий рахунок також буде в зоні ризику через значне зростання премії за ризик для усіх українських активів внаслідок зростання загроз ескалації воєнного конфлікту з боку Росії. Водночас ми очікуємо, що нестача фондування із приватних міжнародних ринків капіталу буде повністю компенсована фондуванням від міжнародних фінансових організацій та західних урядів, які просигналізували про готовність надати значний пакет фінансової допомоги Україні. Ми вбачаємо високі шанси на те, що така фінансова підтримка перекриє дефіцит поточного рахунку та допоможе усунути ризики для валютного ринку.