Фінансовий тижневик від 18 січня

FX: Курс гривні залишається в коридорі 28-28.5 грн/$

Активний продаж валюти нерезидентами спричинив короткочасне зміцнення гривні минулого тижня, але вже цього тижня курс гривні може послабшати та наблизитися до верхньої межі коридору 28-28.5 грн/$.

Купівля нерезидентами гривневих ОВДП на суму 4.5 млрд грн минулого тижня спричинила досить велику перевагу пропозиції іноземної валюти над попитом і посилила гривню до 28.02 грн/$ у середу. Але вже наступного дня гривня продовжила слабшати та закінчила тиждень на рівні 28.15 грн/$, хоча, у порівнянні з попереднім тижнем, усе ж посилилася на 0.4%.

НБУ майже не втручався в те, як розвивалися події на валютному ринку, і викупив для поповнення золотовалютних резервів лише $20 млн у вівторок.

Погляд ICU: 

Попит на валюту може дещо зрости цього тижня через низку факторів, зокрема великі виплати за ОВДП і бажання окремих вітчизняних інвесторів конвертувати виплати у валюту чи операції імпортерів для поповнення валютних запасів і закупівлі нових товарів після свят. А от пропозиція валюти з боку нерезидентів, ймовірно, знизиться , тоді як продаж валюти для сплати податків буде невеликим, адже експортери очікуватимуть на відшкодування ПДВ. Тому хоча ситуація на світових товарних ринках залишається сприятливою, великого продажу валютної виручки не відбуватиметься. Тож унаслідок курс гривні залишиться в тому ж коридорі – 28-28.5 грн/$, але незначно послабшає і буде ближче до його верхньої межі. Надалі ми очікуємо перехід до сезонного укріплення за підтримки іноземних інвесторів у ОВДП та на тлі високих цін на традиційні товари вітчизняного експорту.

 

Економіка: Споживча інфляція влучає в 5% ціль

У грудні споживча інфляція очікувано прискорилася і досягла цілі НБУ. Ми очікуємо, що інфляційний тиск найближчим часом посилиться через сплеск світових цін на енергоносії та продовольчі товари, а також внаслідок підвищення мінімальної зарплати. Але в середньостроковій перспективі посилення обмінного курсу гривні на тлі сприятливої зовнішньоекономічної ситуації та стримуючий ефект пандемії на попит мають утримувати інфляцію близько до верхньої межі цільового діапазону та стримувати НБУ від підвищення облікової ставки в 1П21.

У грудні споживчі ціни зросли на 0.9% м/м, а річна інфляція прискорилася до 5.0% р/р з 3.8% р/р у листопаді. Показник був вищим, ніж консенсус Bloomberg (4.8%), наша оцінка (4.5%) та жовтневий прогноз НБУ (4.1%).

Сплеск річної інфляції був частково зумовлений ефектом статистичної бази. Крім того, прискорення споживчої інфляції в грудні в основному було спричинено продовольчим та енергетичним компонентами, відображаючи світові тенденції. Зокрема продовольча інфляція продовжувала прискорюватися до 5.2% р/р з 1.4% р/р у вересні. Хоча прискорення спостерігалося для більшості субкомпонентів, основний внесок забезпечили стрімке зростання цін на соняшникову олію (на 22% р/р), на яйця (на 30% р/р) та цукор (на 48% р/р). Різке підвищення світових цін на нафту й газ спричинило прискорення зростання цін на паливо (на 6% у листопаді-грудні) та комунальні послуги (до 13.6% р/р).

Водночас фундаментальний інфляційний тиск стабілізується. Базова інфляція зросла лише до 4.5% р/р, зростання базового ІСЦ було близько 5% м/м с/с в аннуалізованому вимірі останні місяці. Спалах випадків COVID-19 гальмує зростання цін на значну частину другорядних товарів та послуг, тоді як обмінний курс був міцнішим, ніж передбачалося.

Погляд ICU: 

У найближчі місяці подальше зростання цін на продукти харчування та енергоносії, підвищення середнього тарифу на електроенергію та збільшення мінімальної заробітної плати на 20%, імовірно, призведуть до додаткового тиску на інфляцію. Унаслідок загальна інфляція продовжить прискорюватися та перевищить верхню межу цільового діапазону вже в лютому.

Однак усе ще є підстави вважати, що цього року інфляція буде коливатися недалеко від верхньої межі цільового діапазону, оскільки поточний стрибок цін на продовольство має скоригуватися в другій половині року. До того ж значний розрив ВВП, імовірно, гальмуватиме фундаментальний інфляційний тиск, а нещодавнє та очікуване зміцнення обмінного курсу гривні забезпечить додатковий ефект.

Враховуючи сказане, НБУ, імовірно, буде підтримувати відносно стимулюючі монетарні умови, толеруючи дещо вищу за ціль загальну інфляцію, викликану переважно факторами з боку пропозиції. Звичайно, є певний ризик підвищення облікової ставки, якщо очікування інфляції почнуть погіршуватися або економічне відновлення буде стрімкішим. Але ми вважаємо, що перехід до більш жорсткої монетарної політики є малоймовірними, поки НБУ не побачить вагомих доказів потужного відновлення економічної активності та фундаментального інфляційного тиску. Отже, ми залишаємося при думці, що правління НБУ збереже ставку незмінною на наступному засіданні з монетарної політики в четвер і розпочне новий цикл підвищення ставки лише в 2П21.