FX: Курс гривні тяжіє до укріплення

Курс гривні до долара США продовжив укріплюватися, але дуже повільно. Тому ми зберігаємо очікування поступового укріплення в межах коридору 27.5-28.0 грн/$ і на поточний тиждень.

Поступова активізація нерезидентів, великі обсяги податкових платежів і відсутність спроб НБУ впливати на валютний ринок дозволили продовжити поступовий рух курсу гривні в бік укріплення. Хоча він був дуже повільним, і гривня посилилася за минулий тиждень тільки на 0.2% до 27.71 грн/$.

Валютний ринок балансувався самостійно через збільшення попиту на валюту з боку імпортерів після святкових продажів та більшу пропозицію валюти від інвесторів у ОВДП. Додатково могла зіграти роль і поступова активізація аграріїв у підготовці до весняно-польових робіт.

Погляд ICU: 

Цього тижня особливих змін у динаміці курсу гривні ми не очікуємо, і вона продовжить посилюватися в межах коридору 27.5-28.0 грн/$, залишаючись під впливом усе тих же факторів. З одного боку, зросте пропозиція валюти від нерезидентів та аграріїв, але з іншого – може зрости й попит на валюту від імпортерів та тих нерезидентів, що прагнутимуть вивести свої кошти із гривневих активів. А це може призвести до більшої амплітуди коливань на ринку та інтервенцій НБУ, але не завадить подальшому тяжінню курсу до укріплення.

Економіка: Інфляція продовжує стрімко зростати

Подальше прискорення інфляції до 7.5% р/р у лютому було насамперед зумовлено динамікою цін на продовольчі товари та паливо. Ця тенденція зростання цін високими темпами, імовірно, продовжиться в найближчі місяці, що призведе до ще одного підвищення Нацбанком облікової ставки.

У лютому споживчі ціни зросли на 1.0% м/м, а річна інфляція прискорилася до 7.5% р/р (порівняно з 6.1% р/р у грудні) і ще більше віддалилася від 5% цілі НБУ. Отриманий результат перевищив оцінки переважної більшості експертів (консенсус Bloomberg – 7.2% р/р, оцінка ICU – 6.9% р/р). Водночас прискорення базової інфляції до 5.6% р/р (з 5.0% р/р у січні) майже збіглося з нашими очікуваннями.

Головним фактором прискорення інфляції був різкий стрибок цін на продовольство, що спостерігається не тільки в Україні, а в усьому світі. Зокрема індекс цін на продовольчі товари FAO у лютому зріс майже на 17% р/р, що є найвищим темпом з 2012 р. Враховуючи високу питому вагу продуктів харчування в споживчому кошику (41%) та відкритість економіки, вітчизняна інфляція особливо гостро відчуває на собі ці глобальні тенденції. Зокрема, найвищі темпи зростання цін демонструють яйця (85% р/р), цукор (62% р/р) та соняшникова олія (35%).

Крім того, останні місяці стрімко дорожчає паливо, і вперше з середини 2019 р. річна зміна цін стала додатною (4.4% р/р).

Натомість поступове зміцнення обмінного курсу гривні та наслідки пандемії на завантаженість потужностей економіки стримували фундаментальний інфляційний тиск. До того ж на інфляції позначилося й обмеження уряду на ціну природнього газу, що відобразилося у відповідній компоненті ІСЦ.

Погляд ICU: 

Надалі ми очікуємо, що подальше зростання цін на продукти харчування та енергоносії продовжуватимуть стимулювати інфляційний тиск. Водночас триваюче зміцнення обмінного курсу гривні та більш заощадлива поведінка населення на тлі високих ризиків нових карантинних обмежень виступатимуть вагомими стримуючими факторами. Крім того, ми все ще очікуємо, що поточний сплеск цін на продовольство повинен розвернутися в другій половині року. Таким чином, річні зміни ІСЦ та Базового ІСЦ ще трохи зростуть у найближчі місяці (на 0.5-1.0 в.п.) та будуть коливатися на цих рівнях (близько 8% і 6% відповідно) до кінця року трохи вище наших грудневих прогнозів.

З урахуванням таких інфляційних тенденцій та поступового відновлення економіки з високою ймовірністю НБУ ще раз підвищить свою облікову ставку (до 7%), але надалі, найімовірніше, знову займе вичікувальну позицію. Водночас, якщо поточний сплеск інфляції навіть на тлі певного зміцнення обмінного курсу негативно позначиться на інфляційних очікуваннях, НБУ буде змушений діяти більш агресивно. До того ж поточне зростання дохідностей американських облігацій, глобальне погіршення апетитів до ризиків і відсутність помітного прогресу в переговорах із МВФ суттєво зміщують ризики в бік необхідності більш жорсткої реакції з боку центрального банку.