Ринки: Ринки під тягарем загрози війни та очікувань вищих ставок

Рекордно високі цифри споживчої інфляції в США, жорстка риторика представників ФРС і попередження американської адміністрації про зростання імовірності російського вторгнення в Україну обумовили переважно негативні ринкові тренди минулого тижня.

Згідно з опублікованими в четвер даними, споживча інфляція в США прискорилась у січні до 7,5% у річному вимірі, перевищивши консенсус-прогноз у 7,3% і сягнувши рекорду за останні сорок років. Це різко підсилило ринкові очікування ,більш значного підвищення ключових ставок ФРС. До того ж, один із керівних посадовців ФРС Джеймс Буллард, уповноважений голосувати за зміни у ключових ставках, заявив, що він вважає за необхідне підвищення ставок на 1 в.п. до 1 липня цього року. Станом на п’ятницю ринкові котирування вже передбачали підвищення ключових ставок на найближчому засіданні ФРС у березні як мінімум на 25 в.п. і надавали 72% ймовірності підвищенню ставок на 50 в.п. Інвестори вже також не виключають підняття ставок на можливому позачерговому засіданні ФРС у лютому.

Психологічний тиск від загрози ще рішучішого підняття ставок ФРС частково компенсувався позитивними фінансовими результатами компаній за 4кв21. Наразі фінансові показники приблизно 80% компаній, що входять до індексу S&P 500, перевищили прогнози аналітиків.

Однак у п’ятницю падіння фондових індексів прискорилося після того, як адміністрація США заявила, що накопичення російських військ біля кордонів з Україною вже є достатнім для повномасштабного вторгнення, яке може розпочатися тепер у будь-який день.

За підсумками тижня, динаміка фондових індексів була змішаною. Американські індекси, які закрилися у п’ятницю останніми і вже врахували негативний вплив заяв США про можливе російське вторгнення в Україну, показали найгірший результат: S&P 500 і Nasdaq Composite впали на 1.8% і 2.2% відповідно. Водночас європейський індекс Euro Stoxx зріс за тиждень на 1.6%, чому також сприяли заспокійливі заяви деяких представників ЄЦБ про необхідність виважених кроків із нормалізації політики центробанку. Глобальний FTSE All-World піднявся за тиждень на помірні 0.4%. Індекс долара США – DXY – піднявся на 0.6% до 96.1. Перспективи швидшого підвищення ставок ФРС підтримували зростання дохідностей казначейських облігацій США. Однак вищі геополітичні ризики збільшили попит на ці облігації як на один із найменш ризикових активів: у результаті дохідності десятирічних інструментів зросли на незначні 3 б.п. Індекс єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBIV, знизився на 0.7% до 104.3.

На відміну від фондових ринків, на сировинних ринках переважала позитивна динаміка, чому в багатьох випадках сприяла обмежена пропозиція сировинних товарів і зростання геополітичної напруги. Втім, ціни на природний газ у Європі цього разу продовжили зниження (-3%) на тлі рекордних обсягів постачань зрідженого газу і прогнозів теплої погоди в регіоні на найближчий місяць. Незважаючи на перспективи вищих ставок, подорожчали золото (+3%) і срібло (+5%) через збільшення попиту на «безпечні» активи. Також зросли ціни на пшеницю (+5%) і кукурудзу (+5%) через геополітичну кризу та гірші прогнози врожаїв у Латинській Америці.

Погляд ICU:

Найближчим часом ринки можуть залишатися вкрай волатильними через високі рівні інфляції в західних країнах, приготування центробанків до підвищення ставок і припинення купівлі цінних паперів на відкритому ринку, а також ескалацію протистояння Росії та Заходу. Водночас вщухатиме позитивний вплив корпоративних звітів, оскільки звітний сезон наближається до завершення. Цього тижня ринки особливу увагу приділятимуть публікації протоколу останнього засідання ФРС, який надасть інвесторам змогу краще оцінити перспективи посилення жорсткості політики центробанку.

Облігації: Ринок єврооблігацій знову коливається

Висока інфляція в США, нові кроки Росії, що підвищують градус напруження біля українського кордону, та безрезультатна зустріч у нормандському форматі частково погіршили очікування інвесторів в українські єврооблігації.

Інформація, що для військових навчань Росія перекриватиме більшу частину Чорного та Азовського морів, разом із заявами Росії про необхідність повернути всю зброю, що Україна отримала протягом останніх кількох тижнів, стали підґрунтям для погіршення очікувань інвесторів. Тож після більш як тижневого покращення умов на ринках минулої п’ятниці спреди за єврооблігаціями розширилися з 755-1050 б.п. до 824-1466 б.п. А разом із підвищенням дохідностей за казначейськими зобов’язаннями США, які виросли в четвер на інформації про вищий, ніж очікувалося, рівень інфляції у США, збільшення українського ризику вивело дохідності єврооблігацій на рівень 10.2-15.8%, навіть вище, ніж тиждень тому.

Погляд ICU:

У поточних умовах геополітична напруга – це ключовий фактор, що визначає дохідності українських єврооблігацій. Цього тижня вони знову перебуватимуть під тиском негативних новин про ескалацію Росією військового конфлікту.

FX: Гривня знову під тиском

У першій половині минулого тижня курс гривні посилювався до 27.92 грн/$, але вже в четвер опинився під тиском нових чинників, втративши частину укріплення та знову перетнувши 28 грн/$.

Новини, що Росія на тиждень може заблокувати акваторію Чорного та Азовського морів, могли негативно вплинути на настрої експортерів, адже експорт через морські порти є критичним для України. Через це вони могли відкласти продаж валюти в очікуванні прояснення щодо часу та можливості для проходження суден з українських портів. Тому вже в четвер гривня почала слабшати, а в п’ятницю знову закріпилася на рівні більше ніж 28 грн/$.

Додало невпевненості ринку і фактично безрезультатне завершення зустрічі радників у нормандському форматі, адже це збільшує ризики недипломатичних кроків Росії стосовно України.

Тож курс гривні в п’ятницю послабшав до 28.07 грн/$, порівняно з середою на 0.5%, але загалом за тиждень навіть посилився на 0.2%.

Погляд ICU:

Загальний інформаційний фон навколо можливої ескалації на кордоні з Росією продовжить тиснути на курс гривні, але ослаблення стримуватиметься (у разі потреби) інтервенціями НБУ та збільшенням продажу валюти експортерами для сплати податків.

Економіка: У січні ІСЦ залишався стабільним, базова інфляція уповільнилася

Індекс споживчих цін (ІСЦ) суттєво зріс на 1.3% м/м у січні, проте в річному вимірі залишився стабільним на рівні 10.0%. Водночас базова інфляція несподівано уповільнилася до 7.6% р/р.

Головним чинником інфляції й надалі залишаються продукти харчування, які складають 41% середнього споживчого кошика і ціни на які зросли на 2.6% м/м та 14.5% р/р. Інша помітна складова інфляції – ціни на транспорт (9.3% споживчого кошика), які зросли на 11.4% р/р. Тарифи на житлово-комунальні послуги зросли ледь помітно на 4.3% за рік попри вкрай високу вартість енергоносіїв. Ключове пояснення цьому – обмеження цін на електроенергію та газ для домогосподарств, яке встановив уряд. Зростання цін промислових виробників залишається стабільно високим: вони зросли на 69.1% р/р у січні насамперед через зростання цін у секторі енергетики (+196% р/р).

Погляд ICU:

Показники інфляції в січні свідчать про певні суперечливі тенденції. Зростання цін на продукти харчування – це переважно наслідок високих цін на енергоносії та слабшої гривні, що вплинула на вартість імпортованих овочів. Проте позитивом, і до певної міри несподіваним, є сповільнення базової інфляції з 7.9% у грудні до 7.6% у січні. Базова інфляція не враховує ціни на необроблені продукти харчування, енергетичні матеріали та регульовані тарифи, а тому краще відображає фундаментальний інфляційний тиск.

Ми і надалі переконані, що якщо геополітична напруга не призведе до помітного ослаблення гривні, то інфляційний тиск буде поступово слабшати до кінця 2022 року. Цьому сприятиме й уповільнення темпів зростання світових цін на продукти харчування (індекс цін на продукти FAO знизився з 24% р/р у грудні до 19% у січні). Водночас ключовим фактором невизначеності для інфляції цього року є очікуваний перегляд цін на газ та електроенергію для населення, який уряд зобов’язався здійснити в травні. Ми зберігаємо наш прогноз зростання споживчих цін на 7.2% у 2022 році, проте визнаємо, що фактори ризиків на користь вищого зростання цін наразі переважають.