Минулого тижня ринки знову зазнали тиску через хаотичні дії адміністрації Дональда Трампа та атаки на незалежність ФРС, зокрема інформацію про можливе кримінальне провадження проти Джерома Пауелла. ‍

Негативно позначилися й ініціативи щодо обмеження ставок за кредитними картками, змішані результати банківської звітності та чергова затримка рішення Верховного суду щодо законності нових імпортних мит, запроваджених Трампом.

Макроекономічні дані США були суперечливими: інфляція відповідала прогнозам і дала надію на зниження цінового тиску, однак сильні роздрібні продажі та стійкий ринок праці зменшили очікування швидкого пом’якшення політики ФРС. Ринки й надалі прогнозують два зниження ставок у 2026 році, але перше — не раніше липня, що спричинило зростання дохідності 10-річних облігацій до 4,22%. На товарних ринках ціни на нафту коливалися через геополітичні заяви Трампа й завершили тиждень з ростом на 1%, тоді як ціни на природний газ у Європі різко зросли на 30% через похолодання та низькі запаси.

Погляд ICU: Цього тижня волатильність на фінансових ринках ще більше посилиться через оприлюднені на вихідних погрози Трампа запровадити додаткові 10% імпортні мита для Франції, Німеччини, Великобританії, Нідерландів, Данії, Норвегії, Швеції та Фінляндії через їхній спротив його планам приєднати Гренландію до США, з можливим підвищенням цих мит до 25%. Нові мита загрожують різкою ескалацією в протистоянні США та ЄС, зокрема зривом затвердження Євросоюзом торговельної угоди зі США.

На порядку денному також залишається винесення Верховним судом США вердикту щодо законності вже введених Трампом імпортних мит. Рішення суду очікується в найближчі тижні, і, якщо воно буде негативним для президента, Білий дім залишиться без одного з головних важелів своєї нової зовнішньої політики.‍

Минулого тижня попит на валюту суттєво збільшився. Сумарний дефіцит валюти за перші чотири дні тижня зріс на 20%, до $552 млн. Тож НБУ довелося збільшувати інтервенції до $905 млн, або на 27% порівняно з попереднім тижнем.

‍НБУ дозволив офіційному курсу гривні послабшати минулого тижня ще на 0.8% до 43.4 грн/$. Загалом із початку року гривня вже послабшала на 2.5%.

Погляд ICU: У перші тижні січня типово зростає попит на валюту, який провокує ослаблення курсу та збільшення інтервенцій. Минулого року надмірний попит на валюту почав вичерпуватися вже впродовж другого тижня січня, але цього року збільшення попиту змістилося на дещо пізніший період.

Ми очікуємо повернення курсу гривні до рівнів орієнтовно 42.5 грн/$ у найближчі тижні й поступове кероване ослаблення курсу гривні до рівня 44.3-44.5 грн/$ до кінця року.

‍За 2025 рік українські громадяни збільшили портфель ОВДП на 33.5 млрд грн, або на майже 43%. Частка придбаних фізичними особами облігацій у всіх валютах у загальному обсязі ОВДП в обігу (без урахування портфеля НБУ) зросла за рік з 6% до 8.6%. Частка гривневих інструментів у портфелі фізосіб за 2025 рік зросла з 50% до 59%.

‍Уже з початку 2026 року фізособи вклали в державні облігації понад 5 млрд грн, збільшивши обсяг своїх портфелів до 117.1 млрд грн, а частку в загальному обсязі ОВДП в обігу - до 9%. Частка гривневих паперів у портфелях зросла до 59.2%.

Погляд ICU: Інтерес фізичних осіб до ОВДП продовжує зростати завдяки високим дохідностям, відсутності оподаткування купонів та запровадженню брокерами нових цікавих інструментів, як-то гнучкий FIX від ICU. Додатковим фактором привабливості ОВДП була відносна стабільність обмінного курсу гривні до долара протягом 2025 року.

Дохідності ОВДП можуть поступово знижуватися із лютого, адже НБУ, ймовірно, в січні розпочне пом'якшення монетарної політики, знизивши облікову ставку на 50 б.п. Загалом до кінця року облікова ставка може скоротитися на 200 б.п. до 13.5%. Мінфін намагатиметься одразу скористатися нижчими ставками та відкоригує купони для нових облігацій. Тож умови купівлі довгострокових гривневих ОВДП із лютого можуть стати менш привабливими.

‍🔗 Повний текст тижневика з графіками — тут