Українці вже звикли чути про ОВДП (облігації внутрішньої державної позики), а сотні тисяч громадян не просто про них знають, а й купують ці папери.

Проте, крім ОВДП, Україна випускає й облігації зовнішньої державної позики (ОЗДП), відомі також як єврооблігації чи євробонди.

Розберімося, чим відрізняються ці інструменти та чому про один із них говорять значно частіше, ніж про інший.

На перший погляд, механіка в обох випадках однакова: держава позичає гроші, інвестор отримує купонні виплати, а наприкінці строку обігу – погашення відповідно до умов випуску.

Однак за цією зовнішньою схожістю стоять різні ринкові механізми, кола інвесторів і підходи до оцінювання ризику. Особливо помітною ця різниця стає під час геополітичних потрясінь:
‍

• новини про можливі мирні переговори, позицію міжнародних партнерів чи перспективи зовнішнього фінансування можуть за кілька днів змінити ринкову ціну українських єврооблігацій на кілька відсотків
• водночас коливання цін на внутрішньому ринку ОВДП відбуваються значно рідше.

Крім того, які б події не відбувалися в країні, за ОВДП виплати здійснювалися завжди, навіть у найважчі перші місяці повномасштабної війни. І це свідома політика захисту внутрішнього ринку.

А щодо євробондів – були реструктуризації, відтермінування, тож ризик за ними вищий.

Також відмінності полягають у ринках, на яких обертаються ці папери, структурі попиту та механізмах, за допомогою яких інвестори оцінюють здатність України обслуговувати державний борг.
‍

ОВДП та ОЗДП. Два інструменти – різні канали запозичень

Облігація – це боргове зобов’язання того, хто її випускає, перед тим, хто її купує. В цьому випадку держава отримує фінансування, а інвестор набуває права на виплати відповідно до умов конкретного випуску.

Принципова відмінність ОВДП від ОЗДП полягає в тому, де держава розміщує ці папери та на який ринок капіталу вона орієнтується:
‍

• ОВДП розміщуються на внутрішньому ринку
• ОЗДП виходять на міжнародні фінансові ринки.

Для держави ОВДП – це інструмент залучення коштів від українських банків, компаній, громадян.

За даними Міністерства фінансів України, у 2025 році через ОВДП до бюджету було залучено близько 570 млрд грн. Це підтверджує роль внутрішнього ринку як одного з основних каналів фінансування держави під час повномасштабної війни.

ОЗДП дають змогу залучати капітал за межами внутрішнього фінансового ринку. Їхніми потенційними покупцями є міжнародні фонди, керуючі активами, іноземні банки, спеціалізовані інвестори та інші учасники глобального ринку боргових інструментів.

Для держави це спосіб диверсифікувати джерела фінансування, залучати валютні ресурси та працювати з ширшою базою кредиторів.
‍

Чому інвестор дивиться на державні облігації і єврооблігації по-різному

Інвестори в українські єврооблігації за межами України в основному заробляють не на купонних виплатах, а на спекуляціях на зміні цін на ці папери.

Вони оцінюють ризики України та те, наскільки ймовірним є виконання державою своїх боргових зобов’язань.
‍

• Якщо інвестори починають оцінювати ці ризики нижче, попит на облігації може зрости, а разом із ним – і ціна
• Якщо ж очікування погіршуються, ціна може впасти. Але саме такі коливання водночас і є інвестиційними можливостями.

Тому, котирування українських єврооблігацій активно відстежують учасники міжнародного фінансового ринку та фінансові медіа.

Частина інвесторів цілеспрямовано купує ці папери саме з очікуванням зміни їхньої ринкової вартості.

Тож новини про війну, міжнародну підтримку та перспективи обслуговування українського боргу так швидко потрапляють у котирування єврооблігацій і пов’язані з ними заголовки ділових видань.

Наприклад, інвестор купив українську єврооблігацію за $600, хоча її номінал становить $1000. Така ціна може відображати значні побоювання інвесторів щодо майбутніх виплат.

Якщо згодом перспективи України покращуються і ринок починає оцінювати ризики нижче, ціна облігації може зрости до $700.

Якщо інвестор продасть її за цією ціною, прибуток від зміни ціни становитиме $100 – без урахування купонних виплат і комісій.

Отже, інвестор може заробити не лише на відсотках, а й на зростанні вартості самого паперу.

Щодо формування ціни на ОВДП на внутрішньому ринку, вона може змінюватися залежно від облікової ставки, строку до погашення, попиту, пропозиції, але волатильність є набагато меншою:
‍

• Основний обʼєм зосереджено в портфелях банків, які навряд чи будуть продавати папери зі збитком, навіть за негативних очікувань
• І загалом більшість інвесторів купують ОВДП, щоб тримати їх до погашення й отримувати виплати, передбачені умовами випуску, як джерело пасивного доходу.

Для них проміжні коливання ринкової ціни зазвичай менш важливі, оскільки вони не планують продавати папери раніше.

Бо на ринку майже немає інших альтернатив для інвестування, у тому числі інвестування за кордон обмежено.
‍

Які новини швидко змінюють котирування єврооблігацій

Українські єврооблігації є дуже чутливими до інфопростору і це формує кілька ключових тем.

Перша – невизначеність щодо тривалості війни. Перспективи припинення бойових дій впливають на оцінки майбутнього економічного зростання, бюджетних потреб, відновлення інфраструктури та спроможності держави обслуговувати борг.

Друга – роль міжнародної фінансової підтримки. Очікування щодо обсягів, строків і умов фінансування з боку партнерів впливають на оцінку майбутніх потреб України в запозиченнях.

Підтвердження фінансової підтримки може знижувати побоювання щодо ліквідності, тоді як затримки або невизначеність щодо її продовження діють в протилежному напрямі.

Третя – майбутня боргова стійкість. Навіть якщо короткострокові потреби держави у фінансуванні покриті, інвестори аналізують, яким буде співвідношення боргу та економічних можливостей країни в довгостроковій перспективі, а також чи виникне потреба в подальших змінах умов запозичень.

Четверта – міжнародна ринкова кон’юнктура. На ціну українських облігацій впливають не лише українські новини, а й глобальні процентні ставки, апетит інвесторів до ризику та попит на боргові папери країн, що розвиваються.

Особливо показово реакцію ринку можна було спостерігати у 2025 році:
‍

• У лютому українські доларові облігації втрачали в ціні на тлі послаблення очікувань щодо швидкого припинення війни
• На початку березня нова хвиля невизначеності щодо міжнародної підтримки України також спричинила падіння котирувань.
• Наприкінці року, навпаки, новини про можливе просування мирних переговорів та майбутню фінансову підтримку Європейського Союзу сприяли зростанню цін.

Ці рухи демонструють, як міжнародні інвестори перетворюють політичну інформацію на оцінку фінансового ризику. Але котирування відображають очікування, а не підтвердження того, що певний сценарій обов’язково реалізується.
‍

Чи можна купувати єврооблігації в Україні

Доступ до міжнародних облігацій – це не лише питання ціни паперу, а й питання інфраструктури.

Технічно – так, можна купувати папери, що були емітовані за межами України, куплені та переставлені всередину країни.

Але на практиці такі операції доволі дорогі. Дійсні обмеження на час воєнного стану забороняють рух паперів за межі України, що, своєю чергою, стає обмеженням для вільного продажу.

Тому український інвестор, який купує міжнародні єврооблігації через місцевого посередника, має з’ясувати не лише мінімальну суму входу, а й умови подальшого продажу та зберігання:

• У разі зняття обмежень на переведення паперів до іншої депозитарної системи або до міжнародного брокера особливу увагу слід приділяти мінімальній деномінації випуску
• Якщо міжнародна депозитарна система дозволяє розрахунки лише з пакетами певного розміру, невелика позиція може виявитися непридатною для переведення без додаткової купівлі паперів або іншого погодженого механізму.
• Це може обмежити свободу інвестора змінювати посередника або юрисдикцію зберігання. До цього додаються брокерські й депозитарні комісії, валютні перекази, спреди між цінами купівлі та продажу, а також вимоги фінансового моніторингу.
• Для невеликої суми ці витрати можуть становити значну частку очікуваного фінансового результату.

Тому доцільність купівлі міжнародних облігацій для роздрібного інвестора в Україні варто оцінювати комплексно, враховуючи всі нюанси обігу, вартості та обмежень.

Євгенія Грищенко

Заступниця директора  ICU